Книга Екклезіаста
Автор: Книга Екклезіаста безпосередньо не визначає свого автора. Є досить багато віршів, які вказують на те, що цю книгу написав Соломон. Але є й інші місця в контексті, які свідчать, що інша людина могла дописати цю книгу після смерті Соломона, можливо, через кілька сотень років. Проте, за загальним переконанням, автором був Соломон.Дата написання: Царювання Соломона тривало з 970 р. до н.е. до приблизно 930 р. до н.е. Книга Екклезіаста була, імовірно, написана ближче до кінця його правління, близько 935 р. до н.е.
Мета написання: Книга Екклезіаста є книгою про перспективу. Оповідання «Проповідника» вказує на депресію, яка неминуче виникає в результаті пошуків щастя в мирських речах. Ця книга дає християнам можливість побачити світ очима людини, яка, хоча й будучи надзвичайно мудрою, намагається знайти сенс у тимчасових, людських речах. Проповідник випробував більшість видів мирських задоволень, і жодне з них не наповнило його життя змістом.
Зрештою, Проповідник робить висновок, що віра в Бога є єдиним способом знайти зміст життя. Він вирішує прийняти той факт, що життя коротке та, врешті-решт, марне без Бога. Проповідник радить читачеві зосередитися на вічному Богові, а не на тимчасових задоволеннях.
Ключові вірші: Екклезіаста 1:2: «Марнота марнот, – сказав Екклезіаст, – марнота марнот, усе марнота» (тут і далі – сучасний переклад Українського Біблійного Товариства).
Екклезіаста 1:18: «Адже в безлічі мудрості – безліч пізнання, і хто побільшує пізнання, побільшує страждання».
Екклезіаста 2:11: «Я поглянув на всі мої творіння, які зробили мої руки, і на труд, яким я попрацював, аби зробити, і ось усе марнота і бажання духа, і немає користі під сонцем».
Екклезіаста 12:1: «І в дні твоєї молодості згадай Того, Хто тебе створив, аж доки не прийдуть дні злі, і надійдуть роки, в яких скажеш: Немає мені в них задоволення».
Екклезіаста 12:13: «Кінець усього слова, як чується: Бійся Бога і дотримуйся Його заповідей, бо це – уся людина».
Коротке резюме: У книзі Екклезіаста часто повторюються дві фрази. Слово, перекладене як «марнота», зустрічається багато разів і використовується для підкреслення тимчасовості мирських речей. Зрештою, навіть найбільш вражаючі людські досягнення залишаються в минулому. Вислів «під сонцем» зустрічається 28 разів і стосується смертного світу. Коли Проповідник говорить про все «під сонцем», він говорить про земні, тимчасові людські речі.
Перші сім розділів книги Екклезіаста описують усі мирські речі «під сонцем», в яких Проповідник намагається знайти сенс. Він досліджує наукові відкриття (1:10–11), мудрість і філософію (1:13–18), веселощі (2:1), алкоголь (2:3), архітектуру (2:4), статки (2:7–8) та розкіш (2:8). Проповідник звертався до різних філософських систем, таких як матеріалізм (2:19–20), і навіть до моральних кодексів (розділи 8–9). Він виявив, що все було безглуздою, марною справою, яка без Бога не мала ні мети, ні довгострокової цінності.
Розділи 8–12 описують пропозиції та коментарі Проповідника щодо того, як правильно вести життя. Він приходить до висновку, що без Бога немає правди й сенсу життя. Він побачив багато зла та зрозумів, що навіть найкращі досягнення людини нічого не варті у довгостроковій перспективі. Тому він радить читачеві прийняти Бога з юного віку (12:1) та слідувати Його волі (12:13–14).
Передвістя: Єдиним рішенням щодо всіх марних занять, описаних у книзі Екклезіаста, є Христос. За словами з Екклезіаста 3:17, Бог судить праведного та безбожного, й праведними є лише ті, хто в Христі (2 Коринтянам 5:21). Бог заклав прагнення до вічності в наші серця (Екклезіаста 3:11) та забезпечив шлях до вічного життя через Ісуса Христа (Івана 3:16). Автор нагадує нам, що прагнення до багатства світу є не тільки марнославством, бо не приносить задоволення (Екклезіаста 5:10), але навіть якщо ми й зможемо досягти його, то без Христа ми втратимо свою душу, і яка тоді користь у ньому? (Марка 8:36). Зрештою, кожне розчарування й марнолюбне заняття, описане Екклезіастом, має рішення в Христі; мудрість Божа є єдиним істинним змістом, який можна знайти в житті.
Практичне застосування: Екклезіаст пропонує християнам можливість зрозуміти порожнечу та розпач, з якими стикаються ті, хто не знає Бога. Ті, хто не має рятівної віри в Христа, приречені на життя, яке врешті-решт закінчиться й виявиться нікчемним. Якщо немає спасіння та Бога, то немає не лише сенсу в житті, а й мети чи напрямку в ньому. Світ «під сонцем» без Бога розчаровує, є жорстоким, несправедливим, швидкоплинним і цілковито «марним». Натомість із Христом життя є лише тінню слави, обіцяної на небі, що доступна лише через Нього.
English
Книга Екклезіаста
