Книга Аввакума
Автор: Як зазначено на початку цієї книги, її автором є пророк Аввакум.Дата написання: Книга Аввакума найімовірніше була написана між 610 і 605 рр. до н.е.
Мета написання: Аввакум не розумів, чому Бог дозволяв Своєму обраному народові терпіти страждання від рук ворогів. Бог відповідає, і віра Аввакума відновлена.
Ключові вірші: Аввакума 1:2: «Доки ж, Господи, кричатиму, і не вислухаєш? Кривджений, кричатиму до Тебе, – і не врятуєш?» (тут і далі – сучасний переклад Українського Біблійного Товариства).
Аввакума 1:5: «Гляньте, зневажливі, подивіться, дивуйтеся подивом і зникніть, бо Я чиню діло у ваші дні, про яке не повірите, якщо хтось розповість».
Аввакума 1:12: «Хіба Ти не від початку, Господи, мій святий Боже? Тож ми не помремо! Господи, Ти його поставив на суд. І Ти мене зліпив, щоб картати його напоумленням».
Аввакума 2:2–4: «Господь відповів і сказав мені: Напиши видіння ясно і на дошці, щоб за ним гнався той, хто читає. Тому що видіння ще на час і прийде до кінця, і не намарно. Якщо забариться, почекай його, бо воно неодмінно прийде і не затримається. Якщо відступиться, Моя душа не матиме вподобання в ньому. А праведний житиме з Моєї віри».
Аввакума 2:20: «А Господь у Своєму святому храмі! Нехай Його обличчя вшановує вся земля».
Аввакума 3:2: «Господи, я почув чутку про Тебе, і я злякався, я пізнав Твої діла, і я жахнувся. Посеред двох тварин будеш пізнаний, коли наблизяться роки, будеш пізнаний, коли прийде час, покажешся, коли затривожиться моя душа в гніві, згадаєш милосердя».
Аввакума 3:19: «Господь Бог – моя сила, і Він поставить мої ноги на завершення. На високе Він мене підняв, щоб я переміг Його піснею».
Коротке резюме: Книга починається з того, що Аввакум волає до Бога, запитуючи, чому обраний Богом народ страждає в неволі (Аввакума 1:1–4). Господь дає йому відповідь, говорячи, – «бо Я чиню діло у ваші дні, про яке не повірите, якщо хтось розповість» (Аввакума 1:5–11). Аввакум продовжує запитувати, чому так відбувається. І тоді Бог відповів йому знову й надав більше інформації, а далі наказав землі мовчати перед Ним (Аввакума 2:2–20, з перекладу Огієнка). Потім Аввакум виголосив молитву, висловлюючи міцну віру в Бога, незважаючи на ці випробування (Аввакума 3:1–19).
Передвістя: Апостол Павло цитує текст з Аввакума 2:4 у двох різних випадках (Римлянам 1:17; Галатам 3:11) на підтвердження вчення про виправдання вірою. Віра, дар Божий, доступний через Христа, є водночас вірою, що спасає (Ефесянам 2:8–9) та підтримує християн протягом усього життя. Ми, що стали праведними через віру в Христа, повністю виправдані, тому що Він обміняв Свою досконалу святість на наші гріхи (2 Коринтянам 5:21) й дозволив нам жити з вірою.
Практичне застосування: Книга Аввакума повідомляє нам, що припустимо піддавати сумніву те, що робить Бог, але з повагою та пошаною. Іноді для нас не є очевидним те, що відбувається, особливо якщо ми відчуваємо страждання або нам здається, що наші вороги процвітають, коли ми ледве зводимо кінці з кінцями. Проте ця книга стверджує, що Бог є суверенним, всемогутнім Богом, Який контролює усе. Нам просто потрібно зберігати спокій і знати, що Він дбає про нас. Він – Той, ким Себе називає, і Він виконує Свої обітниці. Він покарає нечестивих. Ми не бачимо Бога, але Він, як і раніше, на троні всесвіту. Ми маємо зосередитися на наступному: «Бог Господь – моя сила, і чинить Він ноги мої, як у лані, і водить мене по висотах!» (Аввакума 3:19, переклад Огієнка). Лань – високогірна тварина, і це порівняння означає, що Бог підносить нас до Себе, де ми можемо бути відділені від світу. Іноді шлях, яким нам доводиться пройти, аби потрапити туди, пролягає через страждання й скорботу, але якщо ми покладаємось на Господа та довіряємо Йому, то опинимося там, де Він бажає.
English
Книга Аввакума
