Послання до Филимона
Автор: Автором послання до Филимона є апостол Павло (1:1).Дата написання: Це послання було написане приблизно в 60 р. н.е.
Мета написання: Послання до Филимона є найкоротшим з усіх писань Павла та піднімає тему рабства. З цього листа очевидно, що на момент написання Павло перебував у в'язниці. Филимон був рабовласником, а також утримував церкву в своєму будинку. Під час служіння Павла в Ефесі Филимон, імовірно, відвідував місто, почув проповідь апостола та став християнином. Раб Онисим пограбував його та втік, попрямувавши в Рим до Павла. Онисим усе ще був власністю Филимона, і Павло писав, щоб підготувати шлях для його повернення до свого господаря. Завдяки свідченню Павла Онисим став християнином (Филимону 10) і Павло просив Филимона прийняти Онисима як брата в Христі, а не лише як раба.
Ключові вірші: Филимону 1:6: «Аби спільність твоєї віри була діяльною в пізнанні всього доброго, що є в нас в Ісусі Христі» (тут і далі – сучасний переклад Українського Біблійного Товариства).
Филимону 1:16: «Вже не як раба, але вище від раба, – як улюбленого брата, – особливо для мене, і тим більше для тебе: і за тілом, і в Господі».
Филимону 1:18: «Коли ж він у чомусь скривдив тебе або що винен, то зарахуй це мені».
Коротке резюме: Павло попереджав рабовласників, що вони відповідають за своїх рабів, і показав рабів, як відповідальних моральних істот, що мали боятися Бога. У посланні до Филимона Павло не засуджував рабство, але зобразив Онисима як християнського брата, а не як раба. Коли власник поводиться з рабом як з братом, то раб досягає положення, в якому його правовий статус не має значення. Рання Церква безпосередньо не критикувала рабство, але вона заклала основу для нових стосунків між господарем і рабом. Павло намагався об’єднати Филимона та Онисима християнською любов’ю, щоб дати можливість для звільнення. Рабство могло зникнути лише під впливом світла Євангелія.
Зв'язки: Можливо, що ніде в Новому Завіті так вдало не зображена відмінність між законом і благодаттю. Як римське право, так і старозавітний закон Мойсея давали Филимонові право покарати раба-втікача, який вважався його власністю. Але завіт благодаті Господа Ісуса дозволив пану та рабу спілкуватися з любов’ю, на спільній основі тіла Христового.
Практичне застосування: Роботодавці, політичні лідери, керівники корпорацій і батьки можуть слідувати духові вчення Павла, сприймаючи християнських співробітників, колег і членів сім'ї як членів Тіла Христового. Християни в сучасному суспільстві не мають сприймати своїх підлеглих як сходинки до реалізації своїх амбіцій, але як християнських братів і сестер, що заслуговують на належне ставлення. Крім того, всім християнським лідерам слід визнати свою відповідальність перед Богом за своє ставлення до тих, хто працює на них – не залежно від того, чи є вони християнами, чи ні. Вони, зрештою, відповідатимуть перед Богом за свої дії (Колосянам 4:1).
English
Євангеліє від Івана
