settings icon
share icon

Книга Притч Соломона

Автор: Цар Соломон є основним автором книги Притч Соломона. Його ім’я фігурує в 1:1, 10:1 і 25:1. Ми можемо також припустити, що Соломон зібрав і відредагував прислів’я, які належали іншим людям, тому що в книзі Екклезіаста 12:9 написано: «А тому що Екклезіаст був надзвичайно мудрим, він ще навчив народ знання, і вухо дослідить красу притч». Фактично, єврейська назва «Мішле Шеломо» перекладається як «Притчі Соломона».

Дата написання: Притчі Соломона були написані близько 900 р. до н.е. Під час його правління народ Ізраїлю досяг вершини духовного, політичного, культурного та економічного розвитку. Репутація Ізраїлю злетіла разом з репутацією царя Соломона. Іноземні монархи з віддалених країв відомого тоді світу здійснювали поїздки на великі відстані, аби почути слова мудрого царя (1 Царів 4:34).

Мета написання: Знання – це не більше ніж нагромадження фактів, але мудрість є здатністю бачити людей, події та ситуації так, як їх бачить Бог. У книзі Притч Соломон виявляє Божий розум у складних питаннях і в загальних, звичайних, повсякденних ситуаціях. Схоже, що жодна тема не пройшла повз уваги царя Соломона. Питання, що стосуються особистої поведінки, статевих відносин, бізнесу, багатства, любові, честолюбства, дисципліни, боргів, виховання дітей, характеру, алкоголю, політики, помсти та благочестя, є одними з багатьох тем, охоплених цією багатою колекцією мудрих висловів.

Ключові вірші: Притчі 1:5: «Адже, почувши це, мудрий стане мудрішим, розумний здобуде вміння керувати» (тут і далі – сучасний переклад Українського Біблійного Товариства).

Притчі 1:7: «Початок мудрості – страх Божий, добре розуміння в усіх, хто згідно з ним діє. Пошана до Бога – початок знання, а безбожні будуть нехтувати мудрістю та повчанням».

Притчі 4:5: «Бережи заповіді, не забудь їх, не нехтуй словами моїх уст».

Притчі 8:13–14: «Господній страх ненавидить неправедність, гордість, зухвалість і дороги зла. Я (мудрість) зненавиділа заплутані шляхи поганих людей. У мене порада, упевненість, розум і сила».

Коротке резюме: Підвести підсумок книги Притчі трохи важче, тому що на відміну від багатьох інших книг Святого Письма, в ній немає чіткого сюжету і головних героїв. Центральне місце займає мудрість – велична Божественна мудрість, яка перевершує все – історію, народи та культури. Навіть поверхневе читання цієї прекрасної скарбниці розкриває змістовні висловлювання мудрого царя Соломона, що є актуальними й сьогодні, як і близько трьох тисяч років тому.

Передвістя: Тема мудрості та її необхідності в нашому житті знаходить своє виконання у Христі. Притчі постійно закликають нас шукати мудрості, здобувати та навчатися її. Притчі також говорять нам, що страх Божий – початок мудрості (1:7, 9:10). Наш страх перед гнівом Господнім і справедливістю є тим, що веде нас до Христа, Який є втіленням мудрості Божої, виявленої в Його славному плані викуплення людства. У Христі, «в Якому заховані всі скарби премудрості й пізнання» (Колосянам 2:3), ми знаходимо відповідь на наші пошуки мудрості, засіб від нашого страху перед Богом і виправдання, освячення та викуплення, яких ми так відчайдушно потребуємо (1 Коринтянам 1:30). Мудрість, яка міститься лише у Христі, суперечить світській пустоті, яка закликає нас бути мудрими самими перед собою. Але Притчі також говорять нам, що дороги світу – це не Божий шлях (3:7), і вони ведуть лише до смерті (14:12; 16:25).

Практичне застосування: Практичність цієї книги незаперечна, тому що правильні й розумні відповіді на всілякі складні запитання знаходяться в кожному з її тридцять одного розділу. Без сумніву, книга Притч є найбільшою будь-коли написаною інструкцією і ті, хто має здоровий глузд, щоб скористатися наукою Соломона, швидко виявлять у собі благочестя, процвітання та задоволеність.

Обітниця, що проходить крізь усю книгу Притч, полягає в тому, що ті, хто обирає мудрість і слідування за Богом, будуть благословенні довголіттям (9:11), процвітанням (2:20–22), радістю (3:13–18) та Божою ласкою (12:21). Тих, що відкидають Його, з іншого боку, очікує безчестя та смерть (3:35; 10:21). Відкинути Бога – означає обрати глупоту й відокремити себе від Нього, Його Слова, Його мудрості та благословення.

English



Повернутися на стартову українську сторінку

Книга Притч Соломона
Поділитися цією сторінкою: Facebook icon Twitter icon Pinterest icon Email icon
© Copyright Got Questions Ministries