Запитання
Що означає поняття «тілесний християнин»?
Відповідь
Чи може справжній християнин бути тілесним? Перед тим, як відповідати на це питання, слід визначити термін «тілесний». Слово «тілесний» – це переклад грецького слова «sarkikos». Цей прикметник використовується у контексті звернення до християн у 1 Коринтянам 3:1–3. Тут апостол Павло звертається до читачів «брати» – вислів, який він використовує майже завжди лише до інших християн; продовжуючи далі, він називає їх «тілесними». Таким чином, ми можемо зробити висновок, що християни можуть бути тілесними. Біблія абсолютно переконлива з приводу того, що ніхто не є безгрішним (1 Івана 1:8). Кожного разу, коли грішимо – ми чинимо по-тілесному.
Ключовий момент для розуміння цього питання полягає в наступному – християнин тимчасово може бути тілесним, але справжній християнин не залишиться в такому стані надовго. Деякі зловживають ідеєю «тілесного християнства», стверджуючи, що люди можуть у вірі приходити до Христа, а потім продовжувати тілесне життя, без доказів нового народження чи нового творіння (2 Коринтянам 5:17). Така ідея абсолютно не відповідає Біблії. Послання Якова, розділ 2, абсолютно чітко дає зрозуміти, що справжня віра завжди вестиме до хороших учинків. Текст в Ефесянам 2:8–10 проголошує, що хоча ми рятуємося лише благодаттю і лише через віру, спасіння веде до діл. Чи може християнин, під час падіння та / чи розчарування, здаватися тілесним? Так. Чи залишиться справжній християнин тілесним? Ні.
Оскільки вічна безпека є біблійним фактом, то навіть тілесні християни все одно є спасенними. Спасіння не може бути втрачене, бо воно є безповоротним даром Божим (див. Івана 10:28; 1 Івана 5:13; Римлянам 8:37–39). Навіть у 1 Коринтянам 3:15 Павло запевняє тілесних християн у порятунку: «А чиє діло згорить, той зазнає шкоди; втім, сам він спасеться, та наче через вогонь». Питання полягає не в тому, чи втратила спасіння особа, що називає себе християнином, але живе по-тілесному, а, перш за все, чи була ця особа спасенна насправді (1 Івана 2:19)?
Християни, які стають плотськими за своєю поведінкою, можуть очікувати, що Бог з любов’ю виховуватиме їх (Євреям 12:5–11), аби повернути до близьких стосунків із Ним та навчити послуху. Божим бажанням у нашому спасінні є те, щоб ми поступово зростали в наближенні до подоби Христа (Римлянам 12:1–2), стаючи дедалі більше духовними, а тілесними – дедалі менше; цей процес відомий як освячення. Поки ми позбавляємося від нашої гріховної плоті, спалахи «тілесності» продовжуватимуться. Тим не менше, для істинного християнина ці спалахи будуть, швидше, винятком, а не правилом.
English
Що означає поняття «тілесний християнин»?
