Запитання
Чи відповідає цесаціонізм Біблії?
Відповідь
На думку прихильників цесаціонізма, «чудесні дари» мов і зцілення припинилися – завершення століття апостолів привело до припинення чудес, пов’язаних з цією епохою. Більшість цесаціоністів вважає, що, хоча Бог, можливо, і до сьогоднішнього дня творить чудеса, Святий Дух більше не використовує окремих осіб для виконання чудесних ознак.
Біблія показує, що чудеса відбувалися в певний час з конкретною метою підтвердження нових одкровень від Бога. Мойсей отримав можливість творити чудеса для доказу автентичності свого служіння Богові перед фараоном (Вихід 4:1-8). Ілля отримав таку ж можливість для підтвердження свого служіння перед Ахавом (3 Царств 17:1; 18:24). Апостоли творили чудеса, щоб довести істинність свого служіння перед Ізраїлем (Дії 4:10, 16).
Служіння Ісуса було також відзначене чудесами, які апостол Іван називає «початком чудес» (Івана 2:11). Апостол повідомляє, що чудеса були доказом істинності служіння Ісуса.
Після воскресіння Ісуса, коли була заснована церква й писався Новий Завіт, апостоли демонстрували «знаки», такі як володіння іншими мовами й уміння зцілювати. «Тож мови є знаком не для вірних, а для невірних» (1 Коринтянам 14:22; Четвертий сучасний переклад Українського Біблійного Товариства) – даний вірш прямо говорить, що цей дар ніколи не був призначений для збудування церкви.
Апостол Павло передбачив, що дар володіння мовами припиниться (1 Коринтянам 13:8). Нижче викладено шість доказів того, що це вже сталося:
1. Апостоли, яким було надано дар мов, були унікальним явищем в історії церкви. Як тільки мета їхнього служіння була досягнута, необхідність у підтверджуючих знаках відпала.
2. Дари чудес (або ознак) згадуються тільки в найбільш ранніх посланнях, наприклад, у 1 Коринтянам. Більш пізні, такі як послання до Ефесян і Римлян, містять докладні міркування про дари Духа, але дари чудес не згадуються, хоча в посланні до Римлян міститься згадка про дар пророцтва. Грецьке слово, перекладене як «пророцтво», означає «говорити наперед» і не обов’язково припускає передбачення майбутнього.
3. Дар мов був ознакою для невіруючого Ізраїлю про те, що Боже спасіння стало доступним для інших народів (див. 1 Коринтянам 14:21-22 та Ісаї 28:11-12).
4. Дар мов поступається дару пророцтва (проповіді). Віруючих збудовує проповідь Божого Слова, а не мова. Їм потрібно насамперед прагнути отримання дару пророцтва, а не володіння невідомими мовами (1 Коринтянам 14:1-3).
5. Історія демонструє, що дар мов насправді припинився. Він взагалі не згадується отцями пост-апостольської церкви. Інші автори, такі як Юстин Мученик, Ориген, Златоуст та Августин, вважали, що дар мов існував лише в найбільш ранні часи церкви.
6. Поточні спостереження також підтверджують припинення дару мов. Якби цей дар був усе ще доступним сьогодні, то місіонери не мали б жодної необхідності у відвідуванні мовних шкіл. Вони змогли би поїхати в будь-яку країну й вільно розмовляти будь-якою мовою, як і апостоли в книзі Дії, розділ 2. Що стосується чудесного дару зцілення, то ми бачимо у Святому Письмі, що зцілення було пов’язане зі служінням Ісуса й апостолів (Луки 9:1-2). Коли епоха апостолів дійшла кінця, то чудеса зцілення, як і володіння іншими мовами, стали виявлятися рідше. Апостол Павло, який підняв з мертвих Євтиха (Дії 20:9-12), не вилікував Епафродита (Филип’янам 2:25-27), Трохима (2 Тимофію 4:20), Тимофія (1 Тимофію 5:23) і навіть самого себе ( 2 Коринтянам 12:7-9). Причини «нездатності» Павла зцілювати можуть полягати в наступному: 1) дар зцілення ніколи не був призначений, щоб підтримувати здоров’я кожного християнина, а для підтвердження апостольського служіння і 2) авторитет апостолів був достатньо доведений, тому зникла необхідність у подальших чудесах.
Причини, вказані вище, є доказами цесаціонізму. Згідно з 1 Коринтянам 13:13-14:1, нам варто найбільше дбати «про любов», найвизначніший дар з усіх. Якщо ми бажаємо володіти дарами, то найкращим даром для нас має бути бажання звіщати Боже Слово усім для навчання.
English
Чи відповідає цесаціонізм Біблії?
