Запитання
Як християнам слід ставитися до логіки?
Відповідь
Логіка – це наука про осягнення істини за допомогою аналізу фактів або прямо (дедуктивно), або побічно (індуктивно). Логіка приймає задані передумови, аналізує взаємозв'язки, порівнює їх з іншими відомими факторами та доходить висновків, які визначають раніше невідомі факти. Логіка – це математика, де замість чисел використовуються судження. Це – спосіб визначення взаємозв'язків між судженнями.
Логіка є одним із природних законів, які Господь впровадив під час створення Всесвіту. Він створив людство з інтелектом і здатністю міркувати. Логіка – це Боже творіння, вона корисна та при правильному застосуванні може вказувати на Нього. Проте, на жаль, вона також може з легкістю використовуватись і неправильно.
Наука логіки оперує реляційними формулами суджень. Як і числа в математиці, судження можуть бути введені в формули, які покажуть, як ті співвідносяться з іншими судженнями. Важливо розуміти основи цих формул. Сучасні дискусії часто сповнені емоцій, що може шкодити діалогу і заважати прийняттю корисних рішень. Почуття можуть стати перешкодою на шляху до істини. Часто відкрити істину заважає те, що відоме як хибна аргументація, основана на неправильній логіці та помилкових міркуваннях. Хибна аргументація – це шкідлива тактика, що перешкоджає корисному діалогу.
У практичному розумінні логіка включає в себе як формули, так і факти. Формули забезпечують взаємозв'язки, однак для аналізу формул потрібні основоположні ідеї. І хоча релятивізм зазнає невдачі навіть у найосновніших своїх припущеннях, більшість людей продовжують покладатися на емпіричні дані – дані, які накопичуються ними через власні почуття. Багато хто впевнено робить заяви типу «я існую» чи «стіл існує». Логіка бере такі дані й отримує подальшу істину. Логічним твердженням буде наступне: «Усе, що має початок, мало бути створене кимось або чимось іншим». Подальший аналіз веде до більш складних істин, таких як «Бог існує».
На жаль, багато учасників дискусій ненавмисно вдаються до хибної аргументації, бо не починають від самого початку. Тобто, вони дозволяють упередженому, недоведеному припущенню виступати в ролі факту. Еволюціоністи починають з натуралістичної еволюції як підстави для своїх аргументів, оскільки не допускають можливості чудес. Багато релігій заперечують, що Ісус є Боголюдиною, бо починають із гностицизму (фізичне – це зло, духовне – добро). Атеїсти, які наполягають на тому, що релігія є інстинктивною відповіддю на страх перед смертю, починають із заперечення існування Бога.
Насправді, логічні висновки не змусять більшість людей повірити у щось, що суперечить їхнім переконанням. Почуття зазвичай отримують перевагу над логікою. І хоча ні для Ісуса, ні для апостолів логіка не була чужою, вона не була їхнім основним «інструментом». Коли Петро казав «…завжди готовими будьте на відповідь кожному, хто в вас запитає рахунку про надію» (1 Петра 3:15), він не мав на увазі використання онтологічного аргументу про існування Бога. Він казав про готовність розповісти про наші власні стосунки з Господом і надію, яку ми маємо завдяки цьому. Деякі люди, що основують свої переконання на емоціях, не зможуть відстежити логічні послідовності. Логіка в руках підготовленого апологета – потужний інструмент. Але настільки ж переконливим є «емпіричний доказ» християнського життя. Ми – «світло для світу» (Матвія 5:14); темряві може не подобатися світло, проте вона не може заперечувати його існування. Павло напучував Тита: «У всім сам себе подавай за зразка добрих діл, у навчанні непорушеність, повагу, слово здорове, неосудливе, щоб противник був засоромлений, не мавши нічого лихого казати про нас» (Титу 2:7-8).
English
Як християнам слід ставитися до логіки?
