Запитання
Чому церковне членство є важливим?
Відповідь
Всесвітня церква – тіло Христове (Римлянам 12:5) – складається з усіх істинно віруючих в Ісуса, а місцева церква має бути її «мікрокосмом». Наші імена як віруючих записані в «книзі життя Агнця» (Об'явлення 21:27), і це – найголовніше. Однак важливо також бути часткою місцевої церкви, де ми можемо ділитися своїми ресурсами, служити іншим та бути взаємно підзвітними.
Біблія прямо не торкається концепції формального церковного членства, але є декілька віршів, які безпосередньо вказують на його наявність у ранній церкві. «І щоденно до Церкви Господь додавав тих, що спасалися» (Дії 2:47). Цей вірш вказує на те, що спасіння було необхідною умовою для «додавання» до церкви. Із тексту в Дії 2:41 можна припустити, що хтось підраховував тих, що спасалися, та, відповідно, «додавалися» до церкви. Отже, церковне членство після спасіння є просто дотриманням біблійного зразка (див. також 2 Коринтянам 6:14-18).
У Новому Завіті містяться й інші вірші, які вказують на те, що місцева церква – це чітко визначена група. У Дії 6:3 єрусалимська церква отримує вказівку провести своєрідні вибори: «…виглядіть із-поміж себе сімох мужів…». Фраза «із-поміж себе» вказує на існування групи людей, відокремлену від тих, хто не був «із-поміж» них. Інакше кажучи, диякони мали бути членами церкви.
Членство в церкві є важливим, оскільки воно допомагає визначити межі відповідальності пастора. У посланні до Євреїв 13:17 сказано: «Слухайтеся ваших наставників, підкоряйтеся їм, тому що вони дбають про ваші душі, оскільки мають дати звіт» (переклад Р. Турконяка). За кого пастор має давати звіт, як не за членів своєї церкви? Він не відповідає за всіх християн у світі – лише за тих, хто перебуває під його опікою. І він також не несе відповідальності за всіх людей у своїй місцевості, а лише за віруючих під його проводом, – членів церкви. Членство в місцевій церкві є добровільним визнанням духовної влади пастора над собою.
Церковне членство також важливе, бо без нього неможлива будь-яка взаємна підзвітність або церковний порядок. Текст у 1 Коринтянам 5:1-13 навчає церкву, як боротися з гріхом в її середовищі. У віршах 12-13 слова «чужих» і «своїх» застосовуються щодо церковної організації. Ми судимо лише тих, хто належить до нашої церкви, – її членів. Як ми зможемо дізнатися, хто належить (чи не належить) до церкви без офіційного членства? (Див. також Матвія 18:17.)
І хоча в Біблії немає вказівки щодо офіційного членства в церкві, вона його не забороняє, і схоже на те, що рання церква була влаштована таким чином, що люди добре знали, хто був «своїм» або «чужим». Членство – це засіб власного ототожнення з місцевою громадою віруючих і визнання відповідальності перед духовним керівництвом. Це – вияв солідарності та одностайності (див. Филип'янам 2:2). Членство в церкві також корисне для організаційних цілей. Воно дозволяє визначити, кому дозволено голосувати щодо важливих питань, і хто може посідати в церкві офіційні посади. Для християн церковне членство не є вимогою. Це лише спосіб сказати: «Я – християнин, і я вважаю, що ця церква – істинна».
English
Чому церковне членство є важливим?
