Запитання
Чи слід нам сповідувати гріхи перед тими, проти кого ми згрішили?
Відповідь
Ми знаємо, що повинні сповідувати свої гріхи перед Богом, але багато християн запитують себе, чи слід їм також сповідувати гріхи і перед тими, проти кого вони згрішили. Чи повинні вони просити пробачення у них? Ходити «в світлі» (1 Івана 1:7) означає жити, дотримуючись Божих заповідей. У цьому ж вірші говориться про очищення кров’ю Христа та про «спільність один із одним». Отже, існує зв’язок між очищенням і нашими стосунками з іншими людьми.
Кожен гріх у кінцевому результаті направлений проти Бога (Псалом 50:6). Біблія послідовно наголошує на нашій потребі сповідувати свої гріхи перед Ним (Псалом 40:5; 129:4; Дії 8:22; 1 Івана 1:9). Водночас щодо сповідання всіх своїх гріхів перед людьми, Біблія не дає чітких вказівок. Нам багато разів говориться, щоб ми сповідали свої гріхи перед Господом, але єдину пряму вказівку сповідатись комусь іще ми знаходимо в контексті молитви церковних пресвітерів за хворого (Якова 5:16).
Це не означає, що ми не маємо прагнути отримати прощення інших людей. У Біблії є приклади каяття та прохань про вибачення перед іншими людьми. Один із них – коли брати Йосипа просили у нього пробачення у Буття 50:17-18. А сповідь перед іншою людиною мається на увазі в таких місцях, як Луки 17:3-4; Ефесянам 4:32 і Колосянам 3:13.
Існують наступні базові принципи: 1) Нам слід просити пробачення в Господа за кожен гріх. Він очікує правдивості «в глибинах» (Псалом 50:8). 2) Якщо ми маємо хороші стосунки з Господом, то й відносини з іншими людьми будуть такими же. Ми будемо ставитися до інших із великодушністю, справедливістю та чесністю (Псалом 14). Згрішити проти когось і не намагатися все виправити було б немислимим. 3) Міра вибачення за гріх повинна відповідати мірі наслідків гріха. Іншими словами, ми повинні просити пробачення у всіх, кого торкнувся наш гріх, аби звільнитися від нього.
Наприклад, якщо чоловік з пожадливістю подивився на якусь жінку, то він повинен негайно висповідати цей гріх перед Господом. Але немає необхідності зізнаватися в цьому гріху перед нею, бо це – гріх цього чоловіка перед Богом. Проте, якщо він порушує обіцянку або робить щось, що безпосередньо стосується цієї жінки, то він має зізнатися й вибачитися перед нею. Якщо гріх торкається значної кількості людей, наприклад, церкви, то людина повинна просити пробачення у членів церкви. Отже, зізнання та вибачення мають відповідати наслідкам. Люди, яких торкнувся наш гріх, мають отримати вибачення.
Хоча Боже прощення і не залежить від нашого сповідування гріха перед іншими людьми та/чи отримання їхнього пробачення, Бог закликає нас бути чесними з іншими людьми щодо своїх прогріхів, особливо якщо наші помилки торкаються їх. Якщо ми когось образили, скривдили чи згрішили проти інших людей, то маємо щиро прагнути примирення та просити пробачення. Чи отримаємо ми прощення, залежить від тих, до кого було звернене прохання. Наш обов’язок полягає в тому, щоб щиро покаятися, визнати гріх та попросити пробачення.
English
Чи слід нам сповідувати гріхи перед тими, проти кого ми згрішили?
