Запитання
Що Біблія каже про розв’язання конфліктів?
Відповідь
Розв’язання конфліктів у тілі Христовому має вирішальне значення з декількох причин. Уникнення конфлікту без будь-яких зусиль для його розв’язання відкладає належну відповідь та ускладнює проблему, бо конфлікти, яким дозволяють розгоратися без вирішення, завжди посилюватимуться й негативно впливатимуть на взаємини. Мета розв’язання конфлікту – єдність, а єдність у церкві є загрозою для диявола, який використовує у своїх цілях невирішені проблеми, особливо ті, що пов’язані з гнівом, гіркотою, жалістю до себе та заздрістю. Ці емоції можна побачити в більшості церковних конфліктів. Святе Письмо закликає нас: «Усяке роздратування, гнів, лють, крик і зневага хай віддаляться від вас разом з усякою злобою» (Ефесянам 4:31; тут і далі – Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Недотримання цієї вказівки призводить до розбрату в тілі Христовому та образи Святого Духа. Нам також сказано не дозволяти, щоб між нами проростав «гіркий корінь», який призводить до лиха й опоганення (Євреям 12:15). Очевидно, що нам потрібен біблійний метод розв’язання конфліктів.
Новий Завіт містить багато вказівок для віруючих, які говорять про життя у мирі одне з одним. У ньому ми неодноразово покликані любити одне одного (Івана 13:34; Римлянам 12:10), жити в злагоді (Римлянам 15:5; Євреям 12:14), розв’язувати наші незгоди між собою (2 Коринтянам 13:11), бути терплячими, добрими й співчутливими (1 Коринтянам 13:4), думати про інших більше, ніж про себе (Филип’янам 2:3), нести тягарі одне одного (Ефесянам 4:2) й «радіти з істини» (1 Коринтянам 13:6). Конфлікт – це абсолютна протилежність християнській поведінці, описаній у Біблії.
Трапляються випадки, коли, незважаючи на всі зусилля для примирення, різні проблеми заважають нам розв’язати конфлікт у церкві. У Новому Завіті є два місця, де чітко й недвозначно розповідається про вирішення конфліктів, пов’язаних із гріхом. В Євангелії від Матвія 18:15-17 Ісус описує дії стосовно брата, що згрішив. Згідно з цим уривком, у разі конфлікту, пов’язаного з явним гріхом, ми маємо спочатку спробувати розв’язати його віч-на-віч, а потім, якщо це не вдається, про нього слід повідомити декільком людям, і зрештою всій церкві, якщо проблема залишається невирішеною.
Інший уривок, де про це говориться прямо, – Луки 17. У віршах 3-4 Ісус каже: «Зважайте на себе! Коли згрішить твій брат, – докори йому, а коли покається, – прости йому. І якщо сім разів на день згрішить проти тебе і сім разів на день звернеться до тебе, кажучи: Каюся! – прости йому». Важлива складова розв’язання конфлікту – прощення. Кінцевою метою будь-якої дисциплінарної процедури завжди має бути відновлення грішника.
Іноді конфлікт пов’язаний з особистими уподобаннями чи міжособистісними конфліктами більше, ніж із гріхом як таким. У такому разі нам слід дослідити свої власні мотиви, пам’ятаючи таку вказівку: «Нічого не робіть наперекір чи з марнославства, але в покорі вважайте одне одного більшим за себе. Нехай кожний дбає не про себе, а про інших» (Филип’янам 2:3-4). Якщо ми маємо щирі розбіжності з кимось щодо особистих уподобань – як досягти певних цілей у служінні, церковний бюджет, порядок богослужіння тощо – нам слід обговорити це та дійти згоди. У Филип’янам 4:2-3 Павло закликає Еводію та Синтихію думати «однаково в Господі», а інших – допомагати їм. Нам слід упокорити себе, аби по-справжньому слухати одне одного, прагнучи миру в тілі Христовому (Римлянам 12:16, 18). Ми також маємо шукати Божої мудрості й керівництва (Якова 1:5). Насправді, іноді краще розійтися, визнавши, що в Бога є різні покликання щодо нашого життя. Проте ми повинні робити все можливе, щоб ніколи не розходитися у гніві.
Причина, через яку розв’язання конфліктів є дуже складним, полягає в тому, що ми уникаємо незручних ситуацій. Також часто виявляється, що ми не готові впокоритися, визнавши свою неправоту, або зробити все можливе, щоб виправити свою помилку. Найкраще розв’язують конфлікти ті, хто воліє не обговорювати з іншими їхні гріхи, але все ж чинять так з послуху Богові. Якщо питання відносно незначне, можливо, найкраще буде виявити терпіння та не брати його близько до серця (Притчі 19:11). Якщо цього неможливо не помітити, потрібно прагнути примирення. Це є настільки важливим питанням для Бога, що мир з Ним і мир з іншими нерозривно пов’язані (Матвія 5:23-24).
English
Що Біблія каже про розв’язання конфліктів?
