Запитання
Чи закликає Біблія християн захищати свою віру / аргументувати її?
Відповідь
Класичним віршем на користь апологетики (захисту християнської віри) є 1 Петра 3:15, де говориться, що віруючі мають бути «завжди готовими … на відповідь кожному, хто в вас запитає рахунку про надію, що в вас». Єдиний спосіб зробити це ефективно – вивчати основи своєї віри. Як сказав Павло в 2 Коринтянам 10:4-5: «Зброя бо нашого воювання не тілесна, але міцна Богом на зруйнування твердить, ми руйнуємо задуми, і всяке винесення, що підіймається проти пізнання Бога, і полонимо всяке знання на послух Христові». Він насправді регулярно виступав у своїх проповідях «і в обороні, і в утвердженні Євангелії» (Филип’янам 1:7). Павло ставився до апологетики як до складової своєї місії (в. 16), він також включив захист віри в обов’язки церковних пресвітерів (Титу 1:9). Юда, апостол Ісуса, писав: «я признав за потрібне писати до вас, благаючи боротись за віру, раз дану святим» (в. 3).
Звідки до апостолів прийшли ці ідеї? Від самого Господа. Ісус сам часто говорив, що ми маємо базувати свою віру в Нього на наданих Ним доказах (Івана 2:23; 10:25; 10:38; 14:29). Справді, Біблія сповнена божественних чудес на підтримку того, у що Бог хоче, щоб ми вірили (Вихід 4:1-8; 1 Царів 18:36-39; Дії 2:22-43; Євреям 2:3-4; 2 Коринтянам 12:12). Люди справедливо відмовляються вірити в щось, чому немає доказів. А оскільки Бог створив людей розумними істотами, нам не варто дивуватися, що Він очікує, що ми будемо жити, мислячи раціонально. Норман Гейслер сказав про це приблизно так: «Це не означає, що вірі немає місця. Але Бог бажає, щоб ми зробили крок до віри у світлі доказів, а не стрибали в темряву».
Хтось не погодиться з цим чітким біблійним вченням і прикладами і скаже, що Боже Слово не потребує захисту. Але яка з усіх книг у світі є Словом Божим? Як тільки хтось відповість на це питання, він уже займається апологетикою. Дехто стверджує, що людські докази не здатні відкрити нам Бога – однак саме це твердження вже є доказом. Якщо це не так, тоді немає жодних причин вірити цьому твердженню. Існує така приказка: «Якщо хтось може вмовити вас стати християнином, то хтось може й відмовити від цього». Чому це є проблемою? Чи не сам Павло навів критерій (воскресіння), за яким християнство має бути прийняте або ж відхилене (1 Коринтянам 15)? Тільки через недоречну побожність можна ставитися до апологетики негативно.
Однак не варто думати, що сама апологетика, без впливу Святого Духа, може привести когось до рятівної віри. У розумах багатьох людей через це може виникнути хибна дилема. Але питання не обов’язково має розглядатися з позиції «Дух проти логіки». Чому не може бути і те, і інше? Святий Дух спрямовує людей до віри, але як Він це реалізує – залежить від Нього. Тому деяких людей Бог веде через випробування, інших – через емоційний досвід, ще інших – через докази. Він може використовувати будь-які засоби, які захоче. Водночас, нам вказано захищати свою віру так само активно, як і проповідувати Євангеліє. English
Чи закликає Біблія християн захищати свою віру / аргументувати її?
