Запитання
Яким є визначення шлюбу?
Відповідь
Щонайменше двадцять дев’ять країн з усього світу легалізували шлюб серед одностатевих пар. Очевидно, що суспільне визначення шлюбу змінюється. Проте чи мають уряди право перевизначати шлюб, або ж його визначення вже було встановлене вищою владою?
У 2-му розділі книги Буття Бог проголосив, що Адамові (першій людині) недобре жити самому. В Едемському саду були різні тварини, але жодна з них не була належним партнером для нього. Тому Господь через особливий акт творіння створив жінку. Декількома віршами пізніше вона була названа «його жінкою» (Буття 2:25). Едем був місцем першого шлюбу, встановленого Самим Богом. Також автор книги Буття фіксує стандарт, згідно з яким визначаються всі майбутні шлюби: «Тому залишить чоловік свого батька й свою матір і пристане до своєї жінки – і стануть вони одним тілом» (Буття 2:24; тут і далі – Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства).
Цей уривок зі Святого Письма містить декілька моментів, які допомагають зрозуміти Божий задум щодо шлюбу. По-перше, в ньому беруть участь чоловік і жінка. Єврейське слово «дружина» має гендерний аспект – воно не може означати нікого, крім «жінки». У Біблії немає жодного місця, де би згадувався шлюб, в якому бере участь хтось інший, крім чоловіка та жінки. Неможливо створити сім’ю або досягти розмноження людини без участі представників протилежних статей. Оскільки Господь визначив наперед, що секс має місце тільки між подружжям, то з цього випливає, що Його задум полягає в тому, щоб сімейна одиниця формувалася, коли чоловік і жінка об’єднуються в сексуальних стосунках і заводять дітей.
Другий принцип із Буття 2 полягає в тому, що шлюб передбачений на все життя. У вірші 24 сказано, що двоє мають стати «одним тілом». Єва була створена з ребра Адама, і тому вона буквально була однієї плоттю з ним. Саме її єство було сформоване з тіла чоловіка, а не з землі. Кожний наступний шлюб покликаний відображати єдність, яка існувала між Адамом і Євою. Оскільки їхній зв’язок був тілесним, вони були разом назавжди. У першому шлюбі не було застережень, які би допускали їхнє розділення. Тобто Бог задумав довічний шлюб. Коли чоловік і жінка дають шлюбну обітницю, вони стають «одним тілом» – тісно пов’язаними між собою до самої смерті.
Третій принцип із цього уривка – це моногамія. Єврейські слова «чоловік» і «жінка» використані в однині та не допускають багатоженства. Незважаючи на те, що деякі чоловіки в Біблії дійсно мали декілька дружин, із розповіді про створення очевидно, що Божий задум щодо шлюбу стосувався одного чоловіка та однієї жінки. Ісус підкреслив цей принцип, звернувшись до книги Буття, щоб заперечити ідею «легкого» розлучення (Матвія 19:4-6).
Недивно, що світ бажає змінити те, що встановив Господь, «оскільки тілесні задуми – ворожнеча проти Бога, тому що вони не коряться Божому Законові, та й не можуть» (Римлянам 8:7). Хоча світ і намагається дати власне визначення тому, що він називає «шлюбом», біблійні принципи й досі залишаються актуальними. Чітке визначення шлюбу полягає в тому, що він є союзом одного чоловіка та однієї жінки на все життя.
English
Яким є визначення шлюбу?
