Запитання
Чи є неправильним відчувати розчарування в Богові?
Відповідь
Розчарування в Богові не обов’язково є неправильним або гріховним, це, радше, – частина людського єства. Слово «розчарування» означає «почуття невдоволеності, коли надії, бажання або очікування людини не здійснюються». Коли Бог не задовольняє наші надії або не діє відповідно до наших очікувань, розчарування неминуче. Якщо Бог не чинить так, як ми очікуємо, то ми розчаровуємося в Ньому та виявляємо незадоволення Його діями. Це може призвести до послаблення віри в Бога, особливо в Його всемогутність і доброту.
Якщо Бог не діє, коли ми очікуємо від Нього дій, то це не тому, що Він не може зробити щось. Швидше, Він просто вирішує не робити цього. Хоча це може здатися свавільним або примхливим учинком з Його боку, насправді це не так. Бог обирає діяти або не діяти у відповідності до Своєї досконалої та святої волі, щоб досягти Своїх праведних цілей. Ніщо не відбувається поза Божим планом. Він контролює кожну молекулу Всесвіту і Його воля впливає на кожну дію та рішення, яке приймає будь-яка людина в усьому світі в усі часи. Він каже нам у книзі пророка Ісаї 46:11: «Я – Той, Хто кличе птаха зі сходу й із землі здалека про те, що задумав, Я сказав і привів, створив і вчинив» (тут і далі використовується Четвертий сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Навіть птахи якимось чином є частиною передбаченого Ним плану. У деяких випадках Він обирає, щоб ми знали про Його плани (Ісаї 46:10), а в інших – ні. Іноді ми розуміємо, що Він робить, а деколи – ні (Ісаї 55:9). Одне ми знаємо напевно: якщо ми належимо Йому, то все, що би Він не робив, іде нам на користь, розуміємо ми це, чи ні (Римлянам 8:28).
Аби уникнути розчарування в Богові, нам слід узгоджувати свою волю з Ним і коритися Його волі в усьому. Це не тільки збереже нас від розчарування, але також допоможе позбутися звички скаржитися на події, що відбуваються в нашому житті. Перебуваючи в пустелі, ізраїльтяни в деяких випадках скаржилися та піддавали сумніву дії Бога, незважаючи на побачені ними чудові прояви Його сили під час поділу Червоного моря, наданні манни і перепелів у пустелі та слави Господньої, що слідувала за ними у формі вогняного стовпа (Вихід 15-16; Числа 14:2-37). Незважаючи на незмінну вірність Бога Своєму народові, люди нарікали та були розчаровані в Ньому, бо Він не чинив так, як їм хотілося. Замість того, щоб підкоритися Його волі та довіряти Йому, вони перебували в стані постійного хаосу та плутанини.
Якщо ми погоджуємо свою волю з волею Бога та якщо можемо разом з Ісусом сказати: «Однак не Моя хай буде воля, але Твоя!» (Луки 22:42), то отримаємо задоволення, про яке Павло говорив у 1 Тимофію 6:6-10 і Филип’янам 4:11-12. Павло навчився бути задоволеним тим, що Бог посилав на його шляху. Він довіряв Богові та корився Його волі, знаючи, що святий, праведний, досконалий, люблячий і милосердний Господь буде робити все для його блага, бо саме це Він обіцяв. Коли ми матимемо такий погляд на Бога, то не розчаруємося в Ньому. Навпаки, ми свідомо маємо підкоритися нашому Небесному Отцеві, знаючи, що Його воля є досконалою, й усе, що Він дає у нашому житті, робиться заради нашого блага та Його слави.
English
Чи є неправильним відчувати розчарування в Богові?
