Запитання
Яким чином Бог розподіляє духовні дари? Чи дасть мені Бог той дар, про який я прошу?
Відповідь
Із послань до Римлян 12:3–8 та 1 до Коринтян, розділ 12, ми можемо дізнатися, що вибір, кому і який духовний дар дати, залишається за Господом. Духовні дари даються для вдосконалення Тіла Христового (1 Коринтянам 12:7; 14:12).
Святе Письмо не вказує, в який момент ці дари розподіляються. Більшість людей вважають, що вони даються в момент духовного народження (отримання спасіння). Однак існують деякі вірші, які свідчать про те, що іноді Бог дає духовні дари і пізніше. Тексти в 1 Тимофію 4:14 і 2 Тимофію 1:6 згадують про дар, який Тимофій отримав під час свого рукопокладення «за пророцтвом». Це, швидше за все, означає, що під час посвячення Тимофія один зі старійшин промовляв під впливом Святого Духа про духовний дар, який Тимофій мав отримати для свого майбутнього служіння.
Ми також знаємо із 1 Коринтянам 12:28–31 і 14:12–13, що саме Бог (а не ми) визначає, які дари нам дати. Ці тексти також указують на те, що не кожній людині буде даний особливий дар. Павло писав віруючим у Коринті, що якщо вони бажали духовних дарів, то їм слід було прагнути корисніших дарів, таких як дар пророцтва (здатність нести Боже Слово іншим для їх навчання). Навіщо Павло говорив би про це, якби вони вже отримали все, передбачене для них, і не було додаткової можливості отримати ще щось? Якщо навіть цар Соломон прагнув отримати мудрість від Бога, аби бути хорошим правителем для Його народу, то й ми можемо очікувати, що Бог буде давати нам ті дари, які необхідні для принесення користі Його Церкві.
Тим не менше, нам слід розуміти, що ці дари розподіляються згідно з Божественним вибором, а не нашим власним. Навіть якби кожна людина щиро бажала отримати дар пророцтва, Бог не дав би його всім. В іншому випадку, хто би тоді виконував інші функції на користь усіх частин Тіла Христового?
Один момент абсолютно ясний – Боже повеління є і Божою можливістю. Якщо Бог велить нам зробити що-небудь (наприклад, свідчити, любити ближніх, навчати тощо), то цим Він дає нам можливість це здійснити. Деякі люди можуть бути не настільки «здібними» для благовістя, як інші, проте Бог закликає всіх християн до свідоцтва й учнівства (Матвія 28:18–20; Дії 1:8). Ми всі покликані ділитися Євангелієм, навіть якщо у нас немає духовного дару благовістя. Посвячений християнин, який прагне вивчати Боже Слово і викладати його іншим, стане кращим учителем, ніж той, хто має особливий духовний дар викладання, але нехтує ним.
Отже, чи даються духовні дари нам під час навернення до Христа, чи ж вони розвиваються протягом нашого життя з Богом? Як правило, духовні дари даються нам у момент спасіння, але нам слід удосконалювати їх. Чи може бажання нашого серця перерости в духовний дар? Чи можна бажати певних духовних дарів? Текст в 1 до Коринтян 12:31 вказує нам прагнути до «ліпших дарів». Ми можемо просити у Бога духовного дару і докладати зусиль до розвитку в тій чи іншій сфері. Водночас, якщо на це немає Божої волі, то ми не отримаємо певного духовного дару, наскільки сильно ми би не бажали цього. Бог нескінченно мудрий і Він знає, з яким даром ми будемо найбільш продуктивними для Його Царства.
Незважаючи на те, що ми можемо бути обдаровані тим чи іншим даром, усі ми покликані розвиватися в різних областях, згаданих у Писанні: бути гостинними, милосердними, служити одне одному, свідчити тощо. Якщо ми будемо прагнути служити Йому з любов’ю, для творення інших для Його слави, то Він допоможе нам у цьому і винагородить нас (1 Коринтянам 3:5–8; 12:31–14:1). Бог обіцяє – якщо ми будемо тішитися в Ньому, то Він дасть нам за бажанням нашого серця (Псалом 37:3–4). А це, безсумнівно, дасть нам можливість служити Йому, реалізуючи свій потенціал і отримуючи від цього задоволення.
English
Яким чином Бог розподіляє духовні дари? Чи дасть мені Бог той дар, про який я прошу?
