Запитання
Що таке Божественне провидіння?
Відповідь
Божественне провидіння є засобом, за допомогою якого Бог керує всесвітом. Це включає всесвіт у цілому (Псалом 103:19), фізичний світ (Матвія 5:45), долю народів (Псалом 65:7), народження та долю людей (Галатам 1:15), успіхи й невдачі людини (Луки 1:52 ) і захист віруючих у Нього (Псалом 3:8). Ця доктрина відверто суперечить теорії про те, що всесвіт управляється волею випадку.
Мета Божественного провидіння полягає в здійсненні Його волі. Щоб забезпечити виконання Своїх планів, Бог керує справами людей, використовуючи природний порядок у всесвіті. Закони природи є нічим іншим, як ілюстрацією роботи Бога у всесвіті. Вони не мають внутрішньої сили і не працюють незалежно. Це – правила та принципи, засновані Богом для управління світом.
Це ж саме стосується і людського вибору. Ми, в прямому сенсі, не є вільними вибирати чи діяти окремо від Божественної волі. Усе, що ми робимо, та все, що вибираємо, перебуває в цілковитій гармонії з Його волею – навіть наші грішні наміри (Буття 50:20). Бог контролює наші рішення та дії (Буття 45:5; Повторення Закону 8:18; Притчі 21:1), але Він робить це так, аби не порушувати нашу відповідальність вільних моральних особистостей і не підривати реальність наших рішень.
Доктрина про Божественне провидіння може бути лаконічно викладена таким чином: «Бог з вічності, за наміром Своєї власної волі зумовив усе, що має статися; водночас, Бог у жодному разі не є автором гріха та не знімає відповідальності з людини». Перш за все, Бог здійснює Свою волю за допомогою вторинних засобів (наприклад, законів природи, людських рішень і т.п.). Іншими словами, Бог працює непрямо, використовуючи ці засоби.
Бог також іноді працює безпосередньо. Ми це називаємо чудесами (тобто, надприродні події). Чудо – це Божественне втручання – упродовж короткого періоду часу – в природний устрій речей для здійснення Своєї волі та цілей. Із двох прикладів у книзі Дії Апостолів можна побачити пряму та непряму роботу Бога щодо здійснення Своєї волі. В 9-му розділі ми читаємо про навернення Савла з Тарсу. Через сліпучий спалах світла та голос, почутий тільки ним, Бог назавжди змінив його життя. Бог бажав використовувати Павла для подальшого здійснення Своєї волі та застосував прямі засоби для його навернення. Поговоріть із будь-яким наверненим християнином, і ви навряд чи почуєте історію, схожу на цю. Більшість із нас приходять до Христа через почуту проповідь, читання книг або тривале свідчення знайомих чи членів родини. Крім цього, зазвичай, мають місце життєві обставини, що готують ґрунт – втрата роботи, втрата члена сім’ї, невдалий шлюб, шкідлива залежність. Навернення Павла було безпосереднім і надприродним.
У книзі Дії 16:6-10 ми також бачимо, як Бог здійснює Свою волю непрямо. Це сталося під час другої місіонерської подорожі Павла. Бог хотів, аби Павло та його супутники відправилися до Троади, проте, ідучи з Антіохії до Пісидії, Павло вирішив відправитися на схід до Азії. Біблія говорить, що Святий Дух заборонив їм говорити в Азії. Тоді вони захотіли відправитися на захід до Витинії, але Святий Дух знову перешкодив їм, тому, в кінцевому результаті, вони прямували до Троади. Це було написано в ретроспективі, та, мабуть, у той час існували певні логічні пояснення, чому вони не могли відправитися в ті два регіони. Тим не менше, з часом вони усвідомили, що саме Бог направляв їх туди, куди Він хотів – це було провидінням. Притчі 16:9 говорять про це: «Розум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь».
З іншого боку, дехто може заперечити, що ідея про те, що Бог прямо чи непрямо керує абсолютно всім у всесвіті, виключає будь-яку можливість для вільного вибору. Якщо Бог володіє повним контролем, то як ми можемо бути істинно вільними в прийнятих нами рішеннях? Іншими словами, щоби поняття вільного вибору мало сенс, деякі аспекти повинні бути «поза досяжністю» Господнього контролю – наприклад, випадковість людського вибору. В інтересах дискусії припустимо, що це правда. Що ж тоді? Якщо Бог не володіє повним контролем над усіма випадковостями, тоді як Він може гарантувати наше спасіння? Павло говорить в Посланні Филип’янам 1:6, що: «Той, Хто розпочав у вас добре діло, завершить його до дня Ісуса Христа». Якщо Бог не контролює всі речі, тоді ця обіцянка та всі інші біблійні обітниці є неправдою. Ми не зможемо бути цілком впевнені, що добру справу спасіння, розпочату в нас, буде доведено до кінця.
Більше того, якщо Бог не контролює все навкруги, тоді Він не володіє верховною владою, а якщо так – тоді Він не Бог. Отже, ціна утримання вільного вибору поза межами Божого контролю веде до того, що Бог зовсім не є Богом. І якщо наша воля може перевищити Божественне провидіння, тоді хто, в кінцевому результаті, є Богом? Ми! Тобто, очевидно, що це неприйнятно для тих, хто дотримується християнських або біблійних переконань.
Божественне провидіння не знищує нашої свободи. Воно, швидше, дає нам можливість використовувати цю волю належним чином.
English
Що таке Божественне провидіння?
