Запитання
Хто такі отці Ранньої Церкви?
Відповідь
Отці Ранньої Церкви поділяються на три основні категорії: апостольські, донікейські та постнікейські. Апостольські отці, такі як Климент Римський, були сучасниками апостолів і, можливо, їхніми учнями, що продовжували традиції та вчення самих апостолів. Лін, згаданий у 2 Тимофію 4:21, став римським єпископом після смерті Петра, а Климент прийняв керівництво церквою від Ліна. Таким чином, і Лін, і Климент Римський вважаються апостольськими отцями. Праці Ліна, швидше за все, не збереглися, хоча до нас дійшло багато праць Климента. Апостольські отці значною мірою сходять зі сцени до початку другого століття, за винятком тих небагатьох, які, можливо, були учнями Івана, як наприклад Полікарп. Згідно з переказами, апостол Іван помер в Ефесі близько 98 р. н.е.
Донікейськими отцями були ті, хто прийшов після апостольських отців і керував Церквою до Нікейського собору 325 р. Такі особи, як Іриней, Ігнатій та Юстин Філософ є донікейськими отцями.
Постнікейськими отцями є ті, хто керував Церквою після Нікейського собору. Це – такі відомі особистості, як Августин, єпископ Іпо, якого часто називають батьком Церкви (Римо-Католицької) за його ґрунтовну роботу над її доктринами; Златоуст, якого звали так за видатні ораторські здібності, та Євсевій – автор історії Церкви від народження Ісуса до 324 р. н.е. (рік до Нікейського собору). Він відноситься до постнікейської доби, оскільки написав свою історію лише після Нікейського собору. Серед інших постнікейських отців були Ієронім, який переклав грецький Новий Завіт латинською мовою (Вульгата), і Амвросій, що був значною мірою відповідальний за навернення у християнство імператора Костянтина.
Отже, у що вірили ранні отці Церкви? Апостольські отці значною мірою переймалися тим, аби проголошення Євангелія відповідало апостольській вістці. Вони не були зацікавлені у формулюванні богословських доктрин, тому що Євангелія, почутого від апостолів, для них було достатньо. Апостольські отці були настільки ж ревними, як і самі апостоли, у викоріненні та викритті фальшивих доктрин, що виникали в Ранній Церкві. Чистість вістки була збережена завдяки прагненню апостольських отців залишатися вірними Євангелію, якому їх навчили апостоли.
Донікейські отці також намагалися зберегти вірність Євангелію, але в них були додаткові клопоти. З’явилося декілька хибних писань, які претендували на такий же авторитет, як і визнані твори Павла, Петра та Луки. Причина появи цих неправдивих матеріалів була очевидною. Якщо переконати Тіло Христа прийняти підробку, то обман проникне в нього. Тому донікейські отці багато часу витрачали на захист християнської віри від хибних доктрин – це привело до початку формування усталених церковних доктрин.
Постнікейські отці виконували місію захисту Євангелія від єресі, тому вони ставали все більше й більше зацікавленими в методах захисту Євангелія і менше – в донесенні Євангелія в істинній та чистій формі. Таким чином, вони почали відходити від чистоти, яка була характерною рисою апостольських отців. Це була доба богословів і нескінченних дискусій на всілякі теми.
Отці Ранньої Церкви є для нас прикладом того, що означає слідувати за Христом і відстоювати правду. Ніхто з них не був досконалим, як і ніхто з нас не є таким. Дехто з них дотримувався переконань, які більшість сучасних християн вважає неправильними. Те, що в кінцевому результаті вилилося в римо-католицьке богослов’я, бере свій початок із праць постнікейських отців. Хоча ми можемо отримати знання та розуміння, вивчаючи праці отців Ранньої Церкви, зрештою, наша віра має ґрунтуватися на Божому Слові, а не на творах ранніх християнських керівників. Лише Біблія є непогрішним посібником для нашої віри та діяльності.
English
Хто такі отці Ранньої Церкви?
