Запитання
Чи виправдовує мета засоби?
Відповідь
Відповідь на це питання залежить від того, якою є мета та які засоби використовуються для її досягнення. Якщо мета й засоби, які ми використовуємо для її досягнення, добрі й гідні, тоді – так, мета виправдовує засоби. Але більшість людей, вживаючи цей вислів, має на увазі інше. Вони вживають його як виправдання для досягнення своїх цілей за допомогою будь-яких необхідних засобів, якими б аморальними, незаконними або неприємними вони не були. Зазвичай під цим виразом мається на увазі наступне: «Не має значення, як ти отримаєш те, чого хочеш, якщо ти отримуєш це».
У фразі «мета виправдовує засоби» зазвичай ідеться про вчинення чогось поганого заради досягнення хорошого результату, і нею виправдовується скоєння поганих вчинків, вказуючи на позитивний результат. Прикладом може бути обман у резюме, щоб отримати добру роботу, і виправдовується це тим, що більший заробіток допоможе належно забезпечити свою родину. Інший приклад – виправдовувати аборт, аби врятувати життя матері. І обман, і позбавлення життя невинної дитини – це морально неправильні вчинки, але забезпечення своєї родини та порятунок життя жінки – правильні цілі. Отже, де проходить межа?
Дилема цілей/засобів є популярною темою в етичних дискусіях. Зазвичай ставиться питання наступного типу: «Якби ви могли врятувати світ, убивши когось, чи зробили б ви це?». Якщо відповідь ствердна, тоді морально правильний результат виправдовує використання аморальних засобів для його досягнення. Але є три аспекти, які слід враховувати в такій ситуації: моральність дії, моральність результату та моральність виконавця дії. У даному випадку дія (вбивство), без сумніву, є аморальною, таким же є й убивця. Але спасіння світу є добрим і моральним результатом. Чи ж ні? Що це за світ ми рятуємо, якщо вбивцям дозволено вирішувати, коли скоювати вбивство, і чи є воно виправданим? Чи залишиться вбивця безкарним, чи ж отримає покарання за свій злочин у світі, який він врятував? І чи буде цей врятований світ виправданий за позбавлення життя того, хто щойно його врятував?
Із біблійної точки зору в цій дискусії відсутній характер Бога, Його закон і провидіння. Оскільки ми знаємо, що Бог благий, святий, справедливий, милосердний і праведний, то ті, хто носить Його ім’я, мають відображати Його характер (1 Петра 1:15-16). Убивство, обман, крадіжки та всі інші види гріховної поведінки є вираженням людської грішної природи, а не природи Господа. Для християнина, чиє єство було оновлене Христом (2 Коринтянам 5:17), немає виправдання аморальній поведінці, незважаючи на мотивацію чи результат. Від нашого святого й бездоганного Бога ми отримуємо закон, що відображає Його характер (Псалом 19:7; Римлянам 7:12). Десять Заповідей дають нам зрозуміти, що вбивство, перелюб, злодійство та заздрість неприйнятні для Бога і Він не допускає жодних «уточнень» в мотивації чи раціоналізації. Зверніть увагу – Він не говорить: «Не вбивайте, тільки якщо цим ви не врятуєте чиєсь життя». Це називається «ситуативною етикою», а в Божому законі для неї немає місця. Отже, очевидно, що на думку Бога не існує цілей, які би виправдовували засоби, що порушують Його закон.
Також у дискусії щодо цілей і засобів відсутнє розуміння Божого провидіння. Бог не просто створив світ, заселив його людьми й залишив їх напризволяще без Свого нагляду. Ні, Бог має план і мету для людства, які втілює протягом століть. Кожне рішення, прийняте будь-якою людиною в історії, було в надприродній спосіб враховане в цьому плані. Він недвозначно стверджує цю істину: «Я, що звіщаю кінець від початку, і наперед – що не сталося ще, і що говорю: ‘‘Мій замір відбудеться, і всяке жадання Своє Я вчиню’’, що хижого птаха зі сходу прикликую, з краю далекого мужа Своєї поради! Так, Я сказав – те й спроваджу, що Я задумав був – теє зроблю!» (Ісаї 46:9-11). Бог бере активну участь у житті Свого творіння й контролює його. Крім того, Він стверджує, що робить усе на благо тим, хто любить Його й покликаний згідно з Його цілями (Римлянам 8:28). Християнин, який обманює в резюме чи допускає аборт дитини, порушує Божий закон і не вірить у здатність Бога забезпечити його сім’ю або врятувати життя матері, якщо це буде угодно Йому.
Той, хто не знає Бога, може виправдовувати свої засоби цілями, але ті, що називають себе дітьми Бога, не мають жодних підстав порушувати Божі заповіді, відкидати Його найвищі цілі та ганьбити Його Ім’я. English
Чи виправдовує мета засоби?
