Запитання
Чи може ім’я людини бути стертим з книги життя?
Відповідь
У книзі Об’явлення 22:19 написано: «А коли хто відійме від слів цього пророцтва, які в книзі, у того Бог забере його частку з дерева життя і зі святого міста, про які записано в цій книзі» (тут і далі – Четвертий сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Цей вірш зазвичай використовується під час дискусії про вічну безпеку. Чи мається на увазі в цьому тексті, що після того, як ім’я людини записується в книгу життя Агнця, воно може бути стертим будь-якої миті в майбутньому? Іншими словами, чи може християнин втратити спасіння?
По-перше, Святе Письмо чітко говорить про те, що істинно віруючий, запечатаний на день викуплення (Ефесянам 4:30), буде збережений у безпеці силою Бога, і що Син не втратить жодного з тих, кого Отець Йому дав (Івана 6:39). Господь Ісус Христос проголосив: «І Я даю їм вічне життя, і вони не загинуть повік, і ніхто не забере їх з Моїх рук. Мій Отець, Який дав їх Мені, є більший від усіх, і ніхто не може забрати [їх] з руки [Мого] Отця» (Івана 10:28-29). Спасіння – Божа справа, а не наша (Титу 3:5), і саме Його силою ми врятовані.
Якщо ті, про кого згадується в Об’явленні 22:19, не є віруючими, тоді хто ж вони? Інакше кажучи, хто побажає додати або відняти щось від написаного в Біблії? Найімовірніше, така підробка Слова Божого мала би здійснюватися не істинно віруючими, а тими, хто лише називає себе християнами та вважає, що їхні імена записані в книзі життя. Загалом, існує дві основні групи, які традиційно намагалися підробити Об’явлення. Це – псевдо-християнські культи і прихильники вельми ліберальних богословських переконань. Багато хто з представників культів і богословських лібералів використовують ім’я Христа, але ніколи не були народжені згори, що є остаточною біблійною умовою для християн.
У Біблії наводиться кілька прикладів щодо тих, хто вважав себе віруючими, але чия віра не виявилася істинною. В Євангелії від Івана, розділ 15, Ісус називає їх галузками, які не перебувають у Ньому – справжній Виноградній Лозі, – отже, вони й не приносять жодних плодів. Ми знаємо, що вони не є істинними християнами, бо написано: «За їхніми плодами впізнаєте їх» (Матвія 7:16, 20). Справжні послідовники Христа виявляють плоди Святого Духа, Який перебуває в них (Галатам 5:22). У 2 Петра 2:22 фальшиві віруючі прирівнюються до псів, які повертаються до своєї блювотини, і до свиней, що після миття продовжують валятися в багні. Безплідні галузки, пси, свині символізують тих, хто сповідує віру, щоб отримати спасіння, але покладається лише на свою власну праведність, а не на праведність Ісуса, яка спасає насправді.
Малоймовірно, щоб ті, хто покаявся у своїх гріхах і був народжений згори, свідомо втручалися в Боже Слово, додаючи або віднімаючи щось від нього. Звичайно, ми визнаємо, що й хороші люди мали щирі розбіжності у сфері текстології. Але можна чітко продемонструвати, як представники культів і ліберали неодноразово як «додавали», так і «віднімали». Отже, ми можемо розуміти Боже попередження в Об’явленні 22:19 наступним чином: кожен, хто втручається в це вирішальне повідомлення, побачить, що Бог не запише його ім’я в книгу життя, отримає відмову в доступі до святого міста й позбудеться будь-якої надії щодо всіх обітниць, які Він дав Своїм святим у цій книзі.
Суто з логічних міркувань – чому всемогутній і всезнаючий Бог, Який все знає від початку до кінця (Ісаї 46:10), записує чиєсь ім’я в книгу життя, якщо Він знає, що Йому доведеться викреслити цю людину, коли вона зрештою відступить і відкине віру? Якщо читати це попередження в контексті всього абзацу (Об’явлення 22:6-19), стає очевидним, що Бог залишається незмінним: лише ті, хто послухався Його попереджень, покаявся й народився згоди, матимуть можливість очікувати на благословення у вічності. Усіх інших, на жаль, чекає жахливе майбутнє.
Об’явлення 3:5 – це інший вірш, що стосується нашого питання: «Переможець зодягнеться в білий одяг, і не зітру його імені з книги життя». «Переможці», про яких згадується в цьому посланні до сардійської церкви, є християнами. Порівняйте цей уривок з 1 Івана 5:4: «Адже кожний, хто народився від Бога, перемагає світ»; і віршем 5: «А хто перемагає світ, як не той, хто вірить, що Ісус є Божий Син?» (див. також 1 Івана 2:13). Усі віруючі є «переможцями», тому що вони перемогли гріх і невір’я в світі.
Деякі люди, читаючи Об’явлення 3:5, уявляють собі Боже перо, готове викреслити ім’я будь-якого християнина, що згрішив. В їхніх вухах звучить щось на кшталт такого: «Якщо ви згрішите й не отримаєте перемогу, то втратите своє спасіння! Я насправді зітру ваше ім’я з книги життя!». Але даний вірш говорить не про це. Ісус у ньому дає обіцянку, а не застереження.
У Святому Письмі ніде не говориться, що Бог стирає ім’я віруючого з книги життя; ніде немає жодного натяку на те, щоб Він хоча би замислювався над цим! Чудова обіцянка з Об’явлення 3:5 полягає в тому, що Ісус НЕ БУДЕ стирати чиїсь імена. Звертаючись до «переможців» – усіх, хто був викуплений кров’ю Агнця – Ісус дає слово, що Він не викреслить їхніх імен. Він стверджує, що раз їхні імена вже є в книзі життя, то вони залишаться там назавжди. Це засновано на вірності Бога.
Обітниця з Об’явлення 3:5 стосується віруючих, яким гарантоване спасіння. На відміну від цього, попередження в Об’явленні 22:19 адресоване невіруючим, які замість того, щоб змінювати свої серця перед Господом, намагаються змінити Боже Слово, підлаштовуючи його під себе.
English
Чи може ім’я людини бути стертим з книги життя?