Запитання
Що таке вчення про вічне синівство і чи є воно біблійним?
Відповідь
Вчення про вічне синівство просто стверджує, що Друга Особа триєдиного Божества вічно існувала як Син. Іншими словами, ніколи не було часу, коли б Він не був Сином Божим, і в Божестві завжди існували відносини Отця і Сина. Ця доктрина визнає, що ідея синівства - це не просто титул або роль, яку Христос прийняв на Себе в якийсь конкретний момент історії, але що це сутнісна ідентичність Другої Особи Божества. Згідно з цією доктриною, Христос є і завжди був Сином Божим.
Так, вічне синівство є біблійним, і ця думка була поширена серед християн протягом всієї церковної історії. Однак обговорюючи доктрину вічного синівства, важливо пам'ятати, що по обидва боки цієї дискусії є євангельські християни. Це не означає, що це неважлива доктрина, тому що вона є важливою; вона просто визнає той факт, що є православні або євангельські християни, які дотримуються або дотримувалися обох поглядів. Ті, хто заперечує доктрину вічного синівства, не заперечують триєдиної природи Бога, божественності чи вічності Христа, а ті, хто приймає вічне синівство Христа, не роблять висновку, що Ісус Христос був чимось меншим, ніж повністю Бог.
Протягом всієї церковної історії доктрина вічного синівства була широко поширена, і більшість християн вірили, що Ісус існував як вічний Божий Син ще до створення світу. Це стверджується в Нікейському символі віри (325 р. н.е.), який говорить "Віримо в єдиного Бога, Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього, що є, видимого і невидимого. Віримо в єдиного Господа, Ісуса Христа, єдинородного Сина Божого, предвічно народженого від Отця, Бога від Бога, Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного, народженого, а не створеного, з єдиного з Отцем єства. Через Нього все постало. Заради нас і нашого спасіння Він зійшов з небес, силою Святого Духа воплотився від Діви Марії, ставши чоловіком. Заради нас Він був розп'ятий при Понтії Пилаті, прийняв смерть і був похований. На третій день воскрес, як сказано в Писанні, вознісся на небо і сидить праворуч Отця. Він прийде знову у славі судити живих і мертвих, і його царству не буде кінця". Пізніше, у п'ятому столітті, це було підтверджено в Афанасійському символі віри.
Існує чимало біблійних свідчень на підтримку вічного синівства Христа. Перш за все, є багато уривків, які чітко вказують на те, що саме "Син" створив все (Колосян 1:13-16; Євреїв 1:2), тим самим чітко вказуючи на те, що Христос був Сином Божим під час створення світу. Коли хтось розглядає ці уривки, стає зрозуміло, що найбільш нормальне і природне значення цих уривків полягає в тому, що в момент створення світу Ісус був Сином Божим, Другою Особою Триєдиного Божества, таким чином підтримуючи доктрину вічного синівства.
По-друге, є багато віршів, які говорять про те, що Бог Отець послав Сина у світ, щоб відкупити грішну людину (Івана 20:21; Галатів 4:4; 1 Івана 4:14; 1 Івана 4:10) і віддав Свого Сина в жертву за гріх (Івана 3:16). У всіх уривках, де йдеться про те, як Отець посилає/віддає Сина, чітко мається на увазі той факт, що Він був Сином ще до того, як був посланий у світ. Ще більш чітко це видно в Гал. 4:4-6, де слово "послав” використовується як щодо Сина, так і щодо Духа. Подібно до того, як Святий Дух не став Святим Духом тільки тоді, коли був посланий, щоб наділити віруючих силою в день П'ятидесятниці, так і Син не став Сином в момент Свого втілення. Всі три Особи Триєдиного Божества існували споконвіку, і їхні імена показують, ким вони є, а не просто вказують на їхній титул чи функцію.
По-третє, 1 Івана 3:8 говорить про появу або прояв Сина Божого: "Хто чинить гріх, той від диявола, адже диявол грішить від початку. Тому з’явився Божий Син, щоби знищити діла диявола" (УБТ). Дієслово "з'явився" означає зробити видимим або вивести на світло те, що раніше було приховане. Ідея цього вірша полягає не в тому, що Друга Особа Трійці стала Сином Божим, а в тому, що вже існуючий Син Божий був виявлений або з'явився, щоб виконати наперед визначену Божу мету. Ця ідея також простежується в інших віршах, таких як Івана 11:27 та 1 Івана 5:20.
По-четверте, Євреїв 13:8 вчить, що "Ісус Христос учора, сьогодні й навіки Той Самий!". Цей вірш знову підтримує доктрину вічного синівства. Той факт, що божественна природа Ісуса незмінна, здається, вказує на те, що Він завжди був Сином Божим, тому що це невід'ємна частина Його Особи. При втіленні Ісус прийняв людську плоть, але Його божественна природа не змінилася, як і Його стосунки з Отцем. Цю ж істину ми бачимо і в Івана 20:31, де сказано, що метою написання Євангелія було, щоб ми "повірили, що Ісус є Христос, Син Божий, і щоб вірячи, життя мали ви в Його Ім’я". Тут не сказано, що Він став Сином Божим, але що Він є Сином Божим. Той факт, що Ісус був і є Сином Божим, є важливим аспектом того, Ким Він є, і Його подвигу викуплення.
Нарешті, одним з найсильніших доказів вічного синівства Христа є триєдина природа Бога і вічний зв'язок, який існує між Отцем, Сином і Святим Духом. Особливо важливими є унікальні стосунки між Отцем і Сином, які можна зрозуміти лише в аспекті вічного синівства Христа. Ці стосунки є ключем до розуміння повної міри Божої любові до тих, кого Він відкупив через кров Христа. Той факт, що Бог Отець взяв Свого Сина, того самого Сина, якого Він любив ще до створення світу, і послав Його стати жертвою за наші гріхи, є дивовижним актом благодаті і любові, який найкраще можна зрозуміти з доктрини вічного синівства.
Один з віршів, який говорить про вічні стосунки між Отцем і Сином, - це Ів. 16:28. "Я вийшов від Отця і прийшов у світ; знову залишаю світ і йду до Отця!". У цьому вірші знову мається на увазі той факт, що стосунки між Богом Отцем і Богом Сином є такими, що завжди існували і будуть існувати. У Своєму воплоченні Син "походить від Отця" в тому ж сенсі, як і після Свого воскресіння Він повернувся "до Отця". У цьому вірші мається на увазі той факт, що якщо Ісус був Сином після воскресіння, то Він також був Сином до Свого втілення. Інші вірші, які підтримують вічне синівство Христа, включають Івана 17:5 та Івана 17:24, які говорять про любов Отця до Сина “раніше від створення світу".
Розглянувши численні аргументи на користь доктрини вічного синівства, стає зрозуміло, що це справді біблійне вчення, яке знаходить велику підтримку в Писанні. Однак це не означає, що не можна наводити аргументи і проти цієї доктрини, або що всі християни погодяться з нею. Хоча це була думка більшості християнських коментаторів протягом всієї історії, було кілька видатних християн і на іншій стороні щодо цього питання.
Ті, хто заперечує доктрину вічного синівства, натомість дотримуються погляду, який часто називають втіленим синівством і який вчить, що хоча Христос існував до того, як став Сином Божим, Він не завжди був Сином Божим. Ті, хто дотримується цієї точки зору, вірять, що Христос став Сином Божим в певний момент історії, причому найпоширеніша точка зору полягає в тому, що Христос став Сином під час Свого втілення. Однак є й інші, які вважають, що Христос став Сином лише через деякий час після Свого втілення, наприклад, під час хрещення, воскресіння або вознесіння. Важливо розуміти, що ті, хто заперечує вічне Синівство Христа, все одно визнають і стверджують Його Божество і Його вічність.
Ті, хто дотримується цієї точки зору, вважають, що синівство Христа не є невід'ємною частиною того, Ким Він є, а просто роллю, титулом чи функцією, яку Христос прийняв на себе під час Свого втілення. Вони також вчать, що Отець став Отцем у момент втілення. Протягом історії багато консервативних християн заперечували доктрину вічного синівства. Серед них Ральф Уордлоу, Адам Кларк, Альберт Барнс, Фініс Джей Дейк, Уолтер Мартін і свого часу Джон МакАртур. Важливо відзначити, однак, що кілька років тому Джон МакАртур змінив свою позицію щодо цієї доктрини на користь доктрини вічного синівства.
Один з віршів, який зазвичай використовується для підтримки втіленого синівства, - це Євр. 1:5, який, здається, говорить про народження Богом Отцем Бога Сина як про подію, що відбувається в певний момент часу: "Бо кому з ангелів і коли мовилося: Ти є Мій Син, Я нині породив Тебе? Або: Я буду Йому за Отця, а Він буде Мені за Сина?". Ті, хто дотримується доктрини втіленого синівства, вказують на два важливі аспекти цього вірша. По-перше, "народження" зазвичай говорить про походження людини, а по-друге, що син зазвичай підпорядковується своєму батькові. Вони відкидають доктрину вічного синівства, намагаючись зберегти досконалу рівність і вічність Осіб Триєдиного Бога. Для цього вони повинні зробити висновок, що "Син" - це просто титул або функція, яку Христос прийняв при Своєму втіленні, а “синівство" відноситься до добровільного підпорядкування, яке Христос прийняв перед Отцем при Своєму втіленні (Филип'ян 2:5-8; Ів. 5:19).
Деякі проблеми з втіленим синівством Христа полягають у тому, що це вчення заплутує або руйнує внутрішні стосунки, які існують у Трійці, адже якщо Син не був вічно народжений Отцем, то і Дух не вічно походив від Отця через Сина. Крім того, якщо немає Сина до втілення, то немає і Отця; але у Старому Завіті ми бачимо, що Бог називається Отцем Ізраїлю. Замість того, щоб мати триєдиного Бога, який вічно існує в трьох різних Особах з трьома різними іменами, Отця, Сина і Святого Духа, ті, хто дотримується доктрини втіленого синівства, в кінцевому підсумку мають безіменну Трійцю до втілення, і ми були б змушені сказати, що Бог вирішив не відкривати Себе таким, яким Він є насправді, а лише таким, яким Він повинен був стати. Іншими словами, замість того, щоб насправді об'явити, ким Він є, Триєдиний Бог вирішив об'явити Себе через титули, які Він візьме на себе, або ролі, які Він візьме на себе, а не через те, ким Він є насправді. Це небезпечно близько до модалізму і може легко призвести до фальшивого вчення про природу Бога. Одним із слабких місць доктрини втіленого синівства є те, що основні відносини, які існують між членами Трійці, заплутуються і применшуються. Доведене до логічного завершення, заперечення вічного синівства Христа зводить Трійцю зі стосунків Отця, Сина і Святого Духа до просто Першої, Другої і Третьої Осіб - причому самі цифри є довільним позначенням, що руйнує Богом даний порядок і стосунки, які існують між Особами Трійці.
English
Що таке вчення про вічне синівство і чи є воно біблійним?
