Запитання
Чому віра без діл мертва?
Відповідь
Яків каже: «Бо як тіло без духа мертве, так і віра без діл – мертва!» (Якова 2:26). Віра без діл – це мертва віра, тому що відсутність добрих діл свідчить про відсутність змін у житті, або про духовно мертве серце. Є чимало біблійних текстів, в яких ідеться про те, що істинна віра приводить до зміненого життя, і ця віра демонструється нашими вчинками. Те, як ми живемо, відображує, в Кого ми віримо та наскільки віра, яку ми сповідуємо, є живою.
Іноді текст із послання Якова 2:14-26 виривається з контексту в спробі створити засновану на ділах систему праведності, проте це суперечить багатьом іншим віршам Святого Письма. Апостол каже не про те, що завдяки своїм учинкам ми стаємо праведними перед Богом, а що вони демонструють справжню віру. Добрі вчинки не є причиною спасіння; вони є його свідченням. Віра у Христа завжди веде до добрих діл. Люди, які називають себе християнами, але живуть у свідомому непослуху Ісусові, мають хибну або мертву віри і не є спасенними. Павло говорить фактично про це ж у 1 Коринтянам 6:9-10. А Яків протиставляє два різні типи віри – істинну, яка спасає, та хибну, що є мертвою.
Багато хто називає себе християнами, проте їхнє життя та пріоритети свідчать про інше. Ісус казав: «По їхніх плодах ви пізнаєте їх. Бо хіба ж виноград на тернині збирають, або фіги – із будяків? Так ото родить добрі плоди кожне дерево добре, а дерево зле плоди родить лихі. Не може родить добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити. Усяке ж дерево, що доброго плоду не родить, – зрубується та в огонь укидається. Отож-бо, – по їхніх плодах ви пізнаєте їх! Не кожен, хто каже до Мене: "Господи, Господи!" увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі. Багато хто скажуть Мені того дня: "Господи, Господи, хіба ми не Ім'ям Твоїм пророкували, хіба не Ім'ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім'ям Твоїм чуда великі творили?" І їм оголошу Я тоді: "Я ніколи не знав вас… Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!"» (Матвія 7:16-23).
Зверніть увагу, що слова Христа співзвучні з посланням Якова. Послух Богові – це ознака істинної віри. Яків використовує приклади Авраама й Рахав, указуючи на послух, який супроводжує спасіння. Сама лише заява, що ми віримо в Ісуса, не спасає нас, як і участь у релігійних обрядах. Нас спасає відродження Святим Духом, і це відродження незмінно спостерігатиметься в житті віри, що супроводжується постійним послухом Богові.
Нерозуміння зв'язку між вірою та ділами виникає через нерозуміння біблійного вчення про спасіння. Існують дві помилки щодо цього. Перша – це переконання, що якщо людина колись у житті помолилася або сказала: «Я вірю в Ісуса», то вона спасеться, незважаючи ні на що. Таким чином, той, хто в дитинстві підняв руку на церковному служінні, вважається спасенним, хоча він ніколи не виявляв жодного бажання ходити з Богом і насправді живе у гріху. Таке вчення, яке іноді називають «відродженням через рішення», є небезпечним та оманливим. Думка про те, що сповідання віри спасає людину, навіть якщо вона згодом вестиме нечестиве життя, є передумовою для виникнення нової категорії віруючих, так званих «тілесних християн». Це дозволяє виправдовувати гріховний спосіб життя: хтось може бути нерозкаяним перелюбником, шахраєм або грабіжником, проте він – спасенний; він – просто «тілесний». Однак, як ми бачимо в Якова 2, порожнє сповідання віри, тобто таке, яке не веде до послуху Христові, є насправді мертвою вірою, яка не спасає.
Інша помилка полягає у спробі зробити діла складовою того, що виправдовує нас перед Богом. Поєднання діл і віри для здобуття спасіння повністю суперечить вченню Святого Письма. У посланні Римлянам 4:5 говориться: «А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність». Водночас у Якова 2:26 сказано, що «віра без діл – мертва». Між цими двома віршами немає суперечності. Ми виправдані благодаттю через віру, і природним результатом віри в серці є добрі діла, які можуть бачити люди навколо нас. Ці діла, що слідують за спасінням, не роблять нас праведними перед Богом; вони просто виходять із відродженого серця так само природно, як вода тече із джерела.
Спасіння – це суверенна дія Бога, за допомогою якої невідроджений грішник очищується «через купіль відродження й обновлення Духом Святим» (Титу 3:5), що веде до його народження згори (Івана 3:3). Коли це відбувається, Бог дає прощеному грішнику нове серце (Єзекіїля 36:26). Він забирає його скам'яніле серце та сповнює Святим Духом. Дух потім веде спасенну людину до життя в послуху Божому Слову (Єзекіїля 36:26-27).
Віра без діл є мертвою, бо вона виявляє серце, яке не було змінене Богом. Коли ми відроджуємося Святим Духом, то наше життя демонструє це відродження. Наші вчинки будуть характеризуватися послухом Господу. Невидима віра стає видимою через плоди Духа в нашому житті (Галатам 5:22). Християни належать Христу, Пастирю Доброму. Як Його вівці, ми чуємо Його голос та йдемо за Ним (Івана 10:26-30).
Віра без діл мертва, тому що справжня віра веде до появи нового створіння, а не повторення старої гріховної моделі поведінки. Як писав Павло в 2 Коринтянам 5:17: «Тому-то, коли хто в Христі, той створіння нове, – стародавнє минуло, ото сталось нове!».
Віра без діл є мертвою, бо вона походить із серця, яке не було відроджене Богом. Порожнє сповідання віри не може змінити життя. Ті, що стверджують, що вірять, але не мають Духа, почують слова Самого Христа: «Я ніколи не знав вас… Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!» (Матвія 7:23).
English
Чому віра без діл мертва?
