Запитання
Як гріхопадіння вплинуло на людство?
Відповідь
«Тому-то, як через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть у всіх людей через те, що всі згрішили» (Римлянам 5:12). Наслідки гріхопадіння є численними і далекосяжними. Гріх торкнувся всіх аспектів нашого буття. Це відбилося на нашому земному житті та на вічній долі.
Одним із безпосередніх наслідків гріхопадіння було відокремлення людства від Бога. В Едемському саду Адам і Єва мали прекрасні стосунки з Господом Богом. Коли вони Його не послухалися, ці стосунки були порушені. Вони усвідомили свій гріх і почали соромитися Його. Вони сховалися від Нього (Буття 3:8-10), як людство ховається від Бога й досі. Тільки через Христа стосунки з Богом можуть бути відновлені, бо в Ньому ми стали праведними й безгрішними перед Отцем, якими були Адам і Єва до падіння. «Бо Того, Хто не відав гріха, Він (Бог) учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім!» (2 Коринтянам 5:21).
Через гріхопадіння смерть стала реальністю й усе творіння опинилося під її владою. Усі люди, тварини й рослини помирають. «Бо знаємо, що все створіння разом зідхає й разом мучиться» (Римлянам 8:22), поки не повернеться Христос, аби позбавити його смерті. Через гріх смерть є неминучою реальністю і ніхто від неї не застрахований. «Бо заплата за гріх – смерть, а дар Божий – вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!» (Римлянам 6:23). Що ще гірше – якщо ми помремо без віри у Христа, то ми не просто помремо, а зазнаємо вічної смерті.
Іншим наслідком падіння є те, що люди втратили мету, заради якої були створені. Головна й найвища ціль людини та її життя – прославляти Бога і вічно насолоджуватися Його присутністю (Римлянам 11:36; 1 Коринтянам 6:20; 10:31; Псалом 86:9). Отже, любов до Господа є основою всієї моральності й добра. Протилежним вибором є звеличування самого себе. Егоїзм є причиною гріхопадіння, а тому – і всіх інших злочинів проти Бога. Усі гріхи походять від самозвеличення, що підтверджується нашим життям. Ми акцентуємо увагу на власних позитивних рисах і досягненнях. Ми применшуємо свої недоліки. Ми прагнемо особливих привілеїв і можливостей у житті, бажаючи отримати додаткові блага, яких немає в інших. Ми переймаємося своїми бажаннями та потребами, водночас ігноруючи інших. Інакше кажучи, ми садимо себе на престол свого життя, узурпуючи місце Бога.
Коли Адам вирішив повстати проти Творця, він утратив свою невинність, накликав на себе покарання у вигляді фізичної та духовної смерті, і його розум був затьмарений гріхом, як і розуми його нащадків. Апостол Павло сказав про язичників: «А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, – щоб чинили непристойне» (Римлянам 1:28). Він також писав коринтянам щодо «невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоб для них не засяяло світло Євангелії слави Христа, а Він – образ Божий» (2 Коринтянам 4:4). Ісус сказав: «Я, Світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто вірує в Мене, у темряві не зоставався» (Івана 12:46). Павло також нагадував: «Ви-бо були колись темрявою, тепер же ви світло в Господі» (Ефесянам 5:8). Мета спасіння полягає в тому, щоби «відкрити їм [невіруючим] очі, щоб вони навернулись від темряви в світло та від сатаниної влади до Бога» (Дії 26:18).
Падіння привело людство у стан аморальності. Павло казав про тих, «хто в лицемірстві говорить неправду, і спалив сумління своє» (1 Тимофію 4:2), що вони через відмову від істини «знікчемніли своїми думками, і запаморочилось нерозумне їхнє серце» (Римлянам 1:21). У такому стані, без Божої благодаті, людина абсолютно не в змозі обрати те, що є прийнятним для Бога. «Думка-бо тілесна – ворожнеча на Бога, бо не кориться Законові Божому, та й не може» (Римлянам 8:7).
Без надприродного відродження за допомогою Святого Духа всі люди залишалися б у гріху. Але зі Своєї благодаті, доброти й милосердя Бог послав власного Сина на смерть на хресті і Він викупив наші гріхи, примирив нас із Богом та зробив можливим вічне життя в Його присутності. Те, що було втрачене в мить гріхопадіння, – відновлене на хресті.
English
Як гріхопадіння вплинуло на людство?