Запитання
Що каже Біблія про закоханість?
Відповідь
«Закохатись» означає почати відчувати до когось любов. Це поняття описує емоційний стан людини, коли щасливі відчуття того, що вважається любов’ю, починають охоплювати душу. У Біблії не згадується закоханість, але вона може багато що сказати про любов.
У Святому Письмі любов подана не як емоція, а як вияв волі. Ми робимо вибір любити, тобто зобов’язуємося діяти в інтересах іншої людини. Ідея закоханості спирається на теплі емоції та – більш ніж імовірно – підвищений вплив гормонів. Біблійний же погляд на любов полягає в тому, що вона може існувати окремо від почуттів; гормони не потрібні, щоб виконати вказівку «люби свого ближнього, як самого себе» (Якова 2:8; тут і далі – Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства).
Звісно, приємні емоції часто супроводжують любов, і ми, безумовно, відчуваємо теплі почуття до тих, хто нас приваблює. Це добре та доречно, коли в товаристві нашого подружжя в нас виникають позитивні почуття і сплеск гормонів. Але якщо це все, що супроводжує закоханість, то в нас проблеми. Що буде, коли почуття згаснуть? Що станеться, коли гормони перестануть діяти? Ми «розлюбимо» цю людину?
Любов ніколи не має розглядатися в залежності від почуттів або романтичного потягу. Концепція закоханості надмірно наголошує на емоційному стані. Це звучить так, ніби любов приходить випадково. «Я не можу не закохатися в тебе» – хороша назва для ліричної пісні, але в реальному житті ми несемо відповідальність за контроль над своїми емоціями. Багато шлюбів обірвалися (як і багато безрозсудно почалися), бо хтось «закохався не в ту людину». Бог ненавидить розлучення (Малахії 2:16), незважаючи на те, наскільки сильно хтось закохався в іншу людину.
Любов – це не стан, в який ми впадаємо; це зобов’язання, в якому ми зміцнюємось. Частково проблема з ідеєю закоханості полягає в тому, що світ спотворює значення любові. Часто було би точніше сказати, що закохані насправді «впадають у пристрасть», «впадають у безумство» чи «впадають у залежність». «Любов довго терпить, любов милосердна…» (1 Коринтянам 13:4), і ми не можемо просто «впасти» в терпіння чи милосердя. Що більше ми зростаємо в любові, то більше віддаємо себе та зосереджуємося на інших (див. Івана 3:16 і 1 Івана 4:10).
«Закохатися» – це чудове слово, і воно викликає приємні відчуття при початку ідилічного роману. Такі почуття є добрими самі по собі, і цілком можливо, що закохані люди справді знайшли свою ідеальну пару. Проте нам завжди слід пам’ятати, що любов – це більше, ніж емоційна прив’язаність, заснована на фізичному потягу. Ті, хто закохується, іноді не бачать реальності свого стану та можуть легко сприйняти інтенсивність своїх емоцій за справжню любов. Наречена у книзі Пісня Пісень Соломона каже про сталість істинної любові, коли закликає свого чоловіка: «Поклади мене печаткою на своєму серці, як перстень на свою руку» (Пісня Пісень 8:6). Інакше кажучи: «Віддай мені всі свої емоції та всю свою силу».
English
Що каже Біблія про закоханість?
