Запитання
Хто такі псевдоапостоли?
Відповідь
Псевдоапостолами є люди, які, маскуючись під християнських лідерів, змушують інших слідувати за собою та зводять їх із вірного шляху. Істинний апостол – це той, хто «посланий» Богом як вісник Ісуса Христа. Псевдоапостол – це самозванець, який насправді не представляє Христа, і послання його є неправдивим.
У 2 Коринтянам, розділ 11, апостол Павло розглядає проблему псевдоапостолів, які вдерлися до церкви Коринту. Він описує їх як тих, що «шукають підстави здаватися такими, як ми, усунути підставу того, чим вони хваляться» (вірш 12; тут і далі – Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Це послання – один із найбільш «саркастичних» листів Павла, оскільки він дискутує з церквою щодо хибних поглядів, які проникли в їхнє середовище. Він протиставляє своє безкорисливе служіння діяльності «архиапостолів» (вірш 5), що зваблюють церкву своїми улесливими промовами та вдаваною мудрістю. Ці самозванці прикидались істинними служителями Христа, проте насправді не знали Господа. Вони були обманщиками, що атакували довірливих християн Коринту заради наживи й потурання власному его. Павло докоряє церкві: «Адже ви терпите, коли вас хто поневолює, коли хто об’їдає, коли хто обдирає, коли хто величається, коли хто б’є вас в обличчя» (вірш 20). Він навіть порівнює цих самозванців зі самим сатаною, що також «видає себе за ангела світла» (вірш 14).
Павло попереджав про псевдоапостолів і старійшин Ефесу: «Бо я знаю, що після мого відходу прийдуть до вас хижі вовки, які не будуть щадити отари. І з-поміж вас самих постануть мужі, які будуть говорити перекручене, аби потягти учнів слідом за собою» (Дії 20:29-30). Мабуть, вони прислухалися до його слів, оскільки в Об’явленні 2:2 Ісус хвалить церкву Ефесу за те, що вона виявила у своєму середовищі псевдоапостолів і вигнала їх.
Протягом усієї історії в церкві було багато псевдовчителів і псевдоапостолів. Вони й далі проникають у громади, і навіть довели цілі конфесії до єресі та відступництва (див. 1 Тимофію 4:1-4). Святе Письмо дає нам чітке попередження. У 1 Івана 4:1 сказано: «Улюблені, не кожному духові вірте, але випробовуйте духів, чи від Бога вони, адже багато лжепророків з’явилося у світі».
Ось декілька способів визначити псевдоапостолів:
1. Псевдоапостоли частково або повністю заперечують істину про Особу та Божественність Ісуса Христа. В 1 Івана 4:2-3 апостол застерігає своїх читачів щодо гностичних учень – їх перевірка, за його словами, має христологічний характер: «Пізнавайте Божого Духа тим, що кожний дух, який визнає, що Ісус Христос прийшов у тілі, є від Бога. А кожний дух, який не визнає, що Ісус Христос прийшов у тілі, не є від Бога». Є чимало способів, за допомогою яких дух може заперечувати, що Ісус – це Христос. Від демонічних культів до конфесій, що відхилилися від Євангелія, злі духи завжди стоять за знеславленням Ісуса. Будь-який учитель, який намагається применшити або доповнити Його подвиг на хресті заради нашого спасіння, є псевдовчителем (Івана 19:30; Дії 4:12).
2. Псевдоапостоли керуються своєю жадібністю, пожаданнями або прагненням до влади. У 2 Тимофію 3:1-8 міститься детальний опис таких учителів: «Знай же, що в останні дні настануть скрутні часи. Бо люди будуть самолюбні, грошолюбні, чванливі, горді, наклепники, батькам неслухняні, невдячні, нечестиві, недружелюбні, непримиренні, обмовники, нестримані, жорстокі, які не люблять добро, зрадники, нахабні, бундючні, котрі більше люблять розкоші, ніж Бога, які мають вигляд благочестя, але сили його відреклися. Таких уникай. До них належать і ті, які прокрадаються в доми і полонять жінок, обтяжених гріхами й відданих різним пожадливостям; вони завжди вчаться, та ніколи не можуть прийти до пізнання істини. Як Янній та Ямврій протиставилися Мойсеєві, так само й ці противляться правді, – люди, які зітліли розумом, недосвідчені у вірі». Ісус сказав, що відмітною рисою псевдоапостола/лжепророка є гріховна поведінка: «За їхніми плодами впізнаєте їх» (Матвія 7:16, 20; пор. з Юди 1:4).
3. Псевдоапостоли спотворюють або заперечують Біблію як непогрішне, натхненне Боже Слово (2 Тимофію 3:16). У Галатам 1:8-9 Павло гостро засуджує законників: «Але якби й ми чи сам ангел з неба благовістили вам щось інше, ніж те, що ми вам благовістили, – нехай буде відлучений! Як ми раніше говорили, я і тепер знову кажу: коли вам хто благовістить щось інше, ніж те, що ви прийняли, – нехай буде відлучений!». Богом натхненні послання апостолів є складовою Божого Слова, і ніхто не має права змінювати їхню звістку.
4. Псевдоапостоли відмовляються підкорятися духовній владі, а вважають себе найбільшим авторитетом (Євреям 13:7; 2 Коринтянам 10:12). Вони часто іменують себе такими високими титулами, як «єпископ», «апостол», «преподобний» або ж «отець». Це не означає, що кожна людина, яка має таке звання, є псевдоапостолом, а лише що злі самозванці люблять високі титули та привласнюватимуть їх собі для задоволення власних амбіцій.
Псевдоапостоли можуть з’являтися всюди, де Боже Слово не має найбільшого авторитету. Від організованих церков до домашніх занять із вивчення Біблії ми завжди повинні остерігатися «нових учень» або «одкровень», які не відповідають Божій волі (Дії 20:27).
English
Повернутися на стартову українську сторінку
Хто такі псевдоапостоли?
