Запитання
Що таке хибна доктрина?
Відповідь
Доктрина – це «набір ідей або переконань, яким навчають як істині або вважають за таку». Біблійна доктрина відноситься до вчень, які узгоджуються з відкритим Словом Бога, Біблією. Хибна доктрина – це будь-яка ідея, що додає, віднімає, суперечить або підриває доктрину, викладену в Божому Слові. Наприклад, будь-яке вчення про Ісуса, що заперечує Його непорочне зачаття, є хибною доктриною, оскільки воно суперечить ясній звістці Святого Письма (Матвія 1:18).
Уже в першому сторіччі після Р.Хр. хибні вчення почали проникати до церкви, і багато послань Нового Завіту були націлені проти них (Галатам 1:6-9; Колосянам 2:20-23; Титу 1:10-11). Павло закликав свого учня Тимофія остерігатися тих, хто поширює єресь і відводить паству від істини: «Якщо хто по-іншому навчає і не дотримується здорових слів Господа нашого Ісуса Христа та благочестивого вчення, той став гордим, нічого не розуміє…» (1 Тимофію 6:3-4; тут і далі – Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства).
Нас як послідовників Христа не виправдовує власне незнання богослов’я, оскільки нам доступна вся Божа воля (Дії 20:27) – Біблія має повноту. Павло залишив таку вказівку Тимофію: «Постарайся представити себе гідним перед Богом, бездоганним працівником, який наставляє на принципи істини» (2 Тимофію 2:15). Слідуючи цій вказівці, ми з меншою ймовірністю потрапимо в пастку ошуканців і псевдопророків. Нам необхідно знати Боже Слово, «щоб ми не були більше малими дітьми, які хитаються і захоплюються всяким вітром вчення, людською підступністю, лукавством, що вводить в оману» (Ефесянам 4:14).
Важливо усвідомлювати різницю між хибними доктринами та конфесіональними розбіжностями. Різні групи віруючих по-різному ставляться до другорядних питань у Святому Письмі. Ці відмінності не завжди пов’язані з хибною доктриною. Порядки в церквах, адміністративні рішення, стилі богослужіння тощо – все це відкрите для обговорення, оскільки прямо не розглядається в Біблії. Навіть щодо тих питань, які у ній охоплені, часто ведуться дискусії між однаково щирими послідовниками Христа. Відмінності у тлумаченні або порядках не обов’язково підпадають під визначення хибної доктрини, і вони не мають поділяти Тіло Христове (1 Коринтянам 1:10).
Хибна доктрина суперечить фундаментальній істині або тому, що необхідно для спасіння. Нижче наведені деякі приклади:
• Заперечення пекла. Біблія описує пекло як реальне місце для вічних мук, місце призначення кожної невідродженої душі (Об’явлення 20:15; 2 Солунянам 1:8). Заперечення пекла прямо суперечить словам Самого Ісуса (Матвія 10:28; 25:46) і відтак є хибною доктриною.
• Ідея про те, що є «багато шляхів до Бога». Ця філософія останнім часом набула популярності під завісою толерантності. У ній сказано – оскільки Бог є любов, Він визнає будь-яке релігійне зусилля, якщо людина щира. Такий релятивізм кидає виклик усій Біблії та фактично усуває необхідність прийняття людського тіла Сином Божим і Його смерті за нас (Єремії 12:17; Івана 3:15-18). Це також суперечить словам Ісуса про те, що Він – єдина «дорога» до Бога (Івана 14:6).
• Будь-яке вчення, що по-новому визначає особистість Христа. Доктрина, яка заперечує Його божественність, непорочне зачаття, безгрішну природу, реальність смерті чи фізичного воскресіння, є хибною. Перекручена христологія легко визначає секту або культ, які можуть наполягати на своїй приналежності до християнства, та насправді проповідують хибні вчення. Навіть багато провідних конфесій почали швидке падіння у відступництво, заявивши, що вони більше не дотримуються буквального тлумачення Святого Письма чи доктрини про божественність Христа. У 1 Івана 4:1-3 чітко сказано, що заперечення біблійної христології – «це від антихриста». Ісус описував псевдовчителів у церкві як вовків в овечій шкурі (Матвія 7:15).
• Вчення, що додає людські релігійні зусилля до здійсненого подвигу Христа на хресті як необхідні складові спасіння. Це вчення може на словах наголошувати на спасінні тільки через віру, водночас наполягаючи на тому, що певний релігійний ритуал (наприклад, водне хрещення) є необхідним для спасіння. Деякі групи регулюють навіть стилі зачіски, одягу та дієту. Текст у Римлянам 11:6 застерігає від спроб змішувати благодать із ділами. В Ефесянам 2:8-9 написано, що ми спасенні благодаттю Божою через віру, і ніщо з того, що ми робимо, не може додати або відняти від цього. У Галатам 1:6-9 міститься прокляття щодо кожного, хто змінює Добру Звістку про спасіння благодаттю.
• Учення, яке подає благодать як дозвіл грішити. Це хибне вчення припускає, що все, що треба зробити для примирення з Богом, – це повірити у факти про Ісуса, звершити молитву в певний час, а потім відновити контроль над своїм життям з упевненістю в кінцевій небесній нагороді. Павло казав про це в посланні до Римлян, розділ 6. У 2 Коринтянам 5:17 також стверджується, що ті, «хто в Христі», стають новими творіннями. Це перетворення, яке є наслідком віри людини у Христа, змінює її зовнішнє поводження. Пізнати та полюбити Його – означає коритися Йому (Луки 6:46).
Сатана спантеличує нас і намагається перекрутити Боже Слово ще з часів Едемського саду (Буття 3:1-4; Матвія 4:6). Псевдовчителі, його слуги, намагаються видавати себе «за служителів праведності» (2 Коринтянам 11:15), проте вони будуть упізнані «за їхніми плодами» (Матвія 7:16). Шарлатан, який проповідує хибну доктрину, виявлятиме ознаки гордині, жадібності та непокори (див. Юди 1:11) і часто заохочуватиме до сексуальної аморальності або братиме участь у ній (2 Петра 2:14; Об’явлення 2:20).
Нам слід визнати власну вразливість перед єрессю й узяти собі за звичку те, що чинили верейці в Дії 17:11: «Вони прийняли слово з усією ревністю, щодня досліджуючи Писання, чи так воно є». Узявши собі за мету наслідування прикладу першої церкви, ми досягнемо успіху, уникаючи пасток хибних доктрин. У Дії 2:42 сказано: «Перебували вони постійно в навчанні апостолів і в братерській спільності, в ламанні хліба та в молитвах». Така обізнаність захистить нас і забезпечить, що ми перебуватимемо на шляху, вказаному нам Ісусом.
English
Повернутися на стартову українську сторінку
Що таке хибна доктрина?
