Запитання
Чи є вчення про спасіння благодаттю та ділами хибним євангелієм?
Відповідь
Апостол Павло різко висловлювався проти тих, хто проповідував хибне євангеліє, в посланні до Галатів 1:6-9: «Дивуюся, що ви так швидко залишаєте Того, Хто покликав вас благодаттю Христа, і переходите до іншої євангелії. Втім, вона не інша, але є деякі, котрі бентежать вас і хочуть змінити Євангелію Христа. Але якби й ми чи сам ангел з неба благовістили вам щось інше, ніж те, що ми вам благовістили, – нехай буде відлучений! Як ми раніше говорили, я і тепер знову кажу: коли вам хто благовістить щось інше, ніж те, що ви прийняли, – нехай буде відлучений!» (тут і далі – Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). У галатійських церквах поширилося вчення про те, що віруючі у Христа повинні слідувати закону Старого Завіту (особливо щодо обрізання), щоб спастися. Недвозначна заява Павла полягає в тому, що «євангеліє» благодаті та діл є оманою.
Спасіння отримується у Христі лише благодаттю та лише через віру (Ефесянам 2:8-9). Жодна людина не є досконалою, і ніякі вчинки не можуть зробити її праведною перед безгрішним святим Богом. Ніхто не може заслужити спасіння, незалежно від того, наскільки він «релігійний» або наскільки достойними видаються його діла.
Існує безліч щирих віруючих, які неправильно розуміють Євангеліє благодаті. Це було актуальним ще за часів Павла. Дехто з тих, хто закликав новонавернених язичників дотримуватись єврейських законів, були істинними християнами (Дії 15). Проте вони до певної міри неправильно розуміли дар Євангелія. На Єрусалимській раді перші керівники церкви підбадьорювали християн з язичників благодаттю Божою та дали лише декілька важливих вказівок, яких вони мали дотримуватися, аби сприяти миру в церкві.
Проблема змішування благодаті та діл має місце і в сучасності. Багато християн, які щиро вірять в Ісуса Христа, все ще вважають, що вони також зобов’язані робити певні вчинки, щоб уникнути пекла, наче благодаті Божої у Христі недостатньо. І хоча такому вченню слід протистояти й виправляти – ми маємо покладатися на Ісуса, а не на себе, – це не означає, що людина не по-справжньому спасенна або втратила своє спасіння.
Згідно з 1-м розділом послання до Галатів, ті, хто проповідує будь-яке хибне євангеліє, яке в Галатії було євангелієм благодаті та діл, – прокляті і засуджені Богом. Інші уривки Нового Завіту також застерігають від хибного євангелія. Наприклад, Юда хотів написати своє послання про спільне спасіння, але визнав за необхідне змінити тему: «Улюблені, докладаючи всі старання, щоби писати вам про наше спільне спасіння, я визнав за необхідне написати вам, заохочуючи вас боротися за віру, одного разу передану святим» (Юди 1:3). У наступному вірші він каже про тих, що проповідують інше євангеліє, як про безбожних, «які благодать нашого Бога обертають на розпусту».
Мабуть, це найкращий спосіб описати таке вчення. Людина може неправильно розуміти питання про спасіння благодаттю, а не ділами, але щиро вірити у Христа. Однак є також і нечестиві люди, що не знають Господа та проповідують хибне євангеліє. Ці люди є проклятими, оскільки вони свідомо спотворюють істинне послання Ісуса.
English
Повернутися на стартову українську сторінку
Чи є вчення про спасіння благодаттю та ділами хибним євангелієм?
