Запитання
Чи каже нам Біблія слідувати за покликом серця?
Відповідь
У фільмах, романах, гаслах, блогах і мемах часто трапляються заклики «слідувати за покликом свого серця». З цим пов’язані поради: «Довіряйте собі» та «Слухайтеся своїх інстинктів». Із цього витікає такий вислів: «Ваше серце ніколи не схибить». Проблема в тому, що жоден із цих висловів не підтверджується Біблією.
Замість того, щоб довіряти своєму серцю, ми маємо довіряти своє серце Богові: «Усім своїм серцем довірся Господеві, – і не покладайся на власний розум. Пам’ятай про Нього на всіх своїх дорогах, – і Він вирівняє твої стежки» (Притчі 3:5-6; тут і далі – Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Цей уривок містить чітку вказівку не довіряти собі. І він обіцяє Господнє керівництво тим, хто вирішить слідувати за Ним.
Щоб щось могло вказувати правильний напрямок, воно має бути засноване на об’єктивній істині. Іншими словами, все, до чого ми звертаємося за керівництвом, має доводити до висновку, заснованому на об’єктивній істині, а не на суб’єктивних емоційних імпульсах. Біблія навчає, що людина має слідувати за Богом. Він Сам проголошує: «Проте благословенна людина, яка цілковито покладається на Господа, і надією якої є Господь» (Єремії 17:7). Він досконало знає все (1 Івана 3:20) – риса, яку часто називають всевіданням. Його знання нічим не обмежене. Йому відомо про всі події, що колись відбувалися, відбуваються тепер і відбудуться у майбутньому (Ісаї 46:9-10). Знання Господа виходить за межі звичайних подій і поширюється на думки та наміри (Івана 2:25; Дії 1:24). Однак абсолютно надійним джерелом керівництва роблять Його не знання. Він також бачить кожну можливість, кожну випадковість, кожен можливий результат будь-якого ланцюга подій (Матвія 11:21). Ця здатність у поєднанні з добротою дозволяє Богові вказувати людям найкращий напрямок, якому вони мають слідувати.
Господь каже про невідроджене серце наступне: «Серце людини лукаве понад усе, і вкрай зіпсуте, – хто його може осягнути?» (Єремії 17:9). Цей уривок указує на дві причини, через які ніхто не має слідувати за покликом свого серця при прийнятті рішень. По-перше, в усьому творінні немає нічого лукавішого за серце людини через успадковану нею гріховну природу. Слідуючи за своїм серцем, ми обираємо ненадійний путівник.
Насправді ми не бачимо оманливої природи власного серця. Як питає пророк: «Хто його може осягнути?». Коли ми покладаємося на себе в пошуку мудрості, то зрештою виявимося нездатними відрізнити добре від поганого. У пісні-хіті 1977 року «You Light Up My Life» («Ти осяюєш моє життя») є такі невдалі слова: «Це не може бути неправильним – коли відчувається таким правильним». Відрізняти добро від зла, ґрунтуючись на «відчуттях», – небезпечний (і небіблійний) спосіб життя.
По-друге, текст у Єремії 17:9 навчає, що людське серце є дуже зіпсутим. Виправити його неможливо. Людині радше потрібне нове серце. Ось чому, коли вона починає вірити у Христа, то стає новим творінням (2 Коринтянам 5:17). Ісус не виправляє серце – замість цього Він замінює його на нове.
Але це не означає, що ми можемо покладатися на своє серце після того, як отримаємо віру у Христа. Навіть будучи віруючими, ми покликані надавати пріоритет волі Бога, а не власним бажанням. Біблія навчає, що «тіло бажає протилежного духові, а дух – протилежного тілу: вони протидіють одне одному, щоб ви не чинили того, чого бажаєте» (Галатам 5:17).
У нас є всезнаючий і добрий Господь, Який обіцяє дарувати нам мудрість (Якова 1:5); для нас написане Його натхненне та непогрішиме Слово (2 Тимофію 3:16). Тож чому ми маємо відвертатися від Нього і Його вічних обітниць через слідування примхливим покликам серця?
English
Повернутися на стартову українську сторінку
Чи каже нам Біблія слідувати за покликом серця?
