Запитання
Чому Бог допускає, щоб хороші речі траплялися з поганими людьми?
Відповідь
Це питання схоже на протилежне: «Чому Бог дозволяє, щоб із хорошими людьми траплялися погані речі?». Обидва питання стосуються гаданої несправедливості, з якою ми стикаємося щодня. У 72-му псалмі ми знаходимо відповіді на ці питання, що також турбували псалмоспівця. Відчуваючи себе вкрай нещасним, з агонією в душі він пише: «А я, – мало не послизнулися ноги мої, мало не посковзнулися стопи мої, бо лихим я завидував, бачивши спокій безбожних» (Псалом 72:2-3).
Автором цього псалма є людина на ім'я Асаф, керівник одного з храмових хорів. Хоча Асаф присвятив своє життя служінню Богові, він, вочевидь, не був заможною людиною (див. 1 Хронік 25). Як і ми, він переживав труднощі та обурювався через несправедливість, спостерігаючи, як злі люди навколо нього живуть за своїми правилами, насолоджуються достатком і задоволеннями світу та накопичують багатства. Він нарікає, що вони «не мають страждання до смерти своєї, і здорове їхнє тіло, на людській роботі нема їх, і разом із іншими людьми не зазнають вони вдарів» (Псалом 72:4-5).
Асафа оточували люди, які не мали проблем. У них було багато їжі та розкішних речей. А бідний Асаф застряг на посаді керівника хору, намагаючись жити благочестиво. І що найгірше – його вибір служити Богові, схоже, не допомагав йому. Він почав заздрити цим людям і навіть піддавав сумніву справедливість Господа за те, що Він допускав таке.
Як часто ми опиняємось у такому ж становищі, як Асаф? Ми присвячуємо своє життя служінню Богові, а потім бачимо, що злі, нечестиві люди навколо нас мають нові речі, розкішні оселі, просуваються на службі та гарно вдягаються, в той час як ми боремося з фінансовими труднощами. Відповідь міститься в наступній частині псалму. Асаф заздрив цим злим людям, поки не усвідомив одну надзвичайно важливу річ. Увійшовши до святині, він побачив їхню остаточну долю: «І роздумував я, щоб пізнати оте, – та трудне воно в очах моїх, аж прийшов я в Божу святиню, – і кінець їхній побачив: направду, – Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх! Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів! Немов сном по обудженні, Господи, образом їхнім погордиш, мов сном по обудженні!» (Псалом 72:16-20). Ті, хто володіє тимчасовим багатством на землі, насправді є духовними злидарями, бо у них немає істинного багатства – вічного життя.
У багатьох випадках ми можемо не розуміти, що з нами відбувається і як діє Боже провидіння. Коли Асаф увійшов до храму, то зрозумів, що йому не треба заздрити процвітанню нечестивих, бо воно – не більше, ніж ілюзія. Він почав усвідомлювати, що відвічний обманщик, сатана, намагався таким чином відвернути його від небесної реальності. Псалмоспівець побачив, що земне процвітання дає лише швидкоплинне відчуття задоволення, наче приємний сон, який недовго радує нас. Асаф картає себе за власну глупоту – за свою заздрість до нечестивих, кажучи: «а я, немов бидло, й не знаю, – я перед Тобою худобою став!» (Псалом 72:22). Потім його думки повертаються до власного щастя, коли він усвідомлює, наскільки більше радості, задоволення й істинного духовного процвітання він має із Богом.
У нас може бути не все, що ми бажаємо мати тут на землі, але колись ми будемо процвітати в Ісусі Христі, нашому Господі. Щоразу, коли в нас виникає спокуса спробувати інший шлях, нам слід пам'ятати, що він веде до погибелі (Матвія 7:13). Лише вузький шлях через Ісуса, що лежить перед нами, веде до вічного життя. Це має тішити й заспокоювати нас. «Хто є мені на небесах, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічого! ... бо погинуть ось ті, хто бокує від Тебе, понищиш Ти кожного, хто відступить від Тебе! А я, – близькість Бога для мене добро, – на Владику, на Господа свою певність складаю» (Псалом 72:25, 27-28).
Ми не маємо обурюватися, коли нам здається, що хороші речі відбуваються з поганими людьми. Нам потрібно зосереджуватися лише на нашому Творцеві та кожного дня приходити до Нього крізь «двері» Його святого Слова. Там ми знайдемо істину, задоволення, духовне багатство та вічну радість.
English
Чому Бог допускає, щоб хороші речі траплялися з поганими людьми?
