Запитання
Чи очікує Бог, щоб усі люди мали дітей?
Відповідь
Насправді, питання не в тому, чи очікує Бог, щоб усі люди мали дітей, оскільки Він є суверенним, усевідаючим та знає, хто матиме, а хто не матиме дітей. Питання полягає в іншому – чи справді наявність дітей є обов’язковою вимогою для християн і чи можемо ми вести повноцінне життя у послуху Христові, будучи бездітними.
У Біблії написано, що діти – це благословення від Бога. Псалом 127:3-5 проголошує: «Діти є Господньою спадщиною, – винагородою плоду лона. Що стріли в руці воїна, то діти в молодому віці. Щаслива людина, яка наповнила ними свій сагайдак. Такі не осоромляться, коли сперечатимуться зі своїми ворогами при брамі» (тут і далі – Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Це не означає, що бездітні люди не є благословенними або що діти – єдине Боже благословення. Це просто означає, що діти мають розглядатись як благословення, а не прокляття чи тягар.
Створивши Адама та Єву, «Бог поблагословив їх і сказав: Плодіться і множтеся, та наповнюйте землю, володійте нею» (Буття 1:28). Після потопу Він дав таку ж вказівку і Ною: «Плодіться й розмножуйтеся та наповнюйте землю!» (Буття 9:1). Народження дітей – це частина Божого повеління людству, і Він, безумовно, очікував, що в більшості людей будуть діти. Ми також бачимо, що народження дітей є складовою Його завіту з Авраамом, якому Він пообіцяв: «Я виведу від тебе великий народ, поблагословлю тебе ... І благословенні будуть у тобі всі племена землі!» (Буття 12:2-3). Зрештою, це здійснилося через Ісуса Христа – Спасителя, Який є цілковито Богом і цілковито людиною та походить з роду Авраама.
У Старому Завіті діти розглядались як фізична ознака благословення Господа. Незважаючи на це – і хоча більшість людей тих часів, можливо, вважали інакше – безпліддя не було переконливою ознакою відсутності Його прихильності. Багато пар із Біблії, а саме Елкана та Анна (батьки пророка Самуїла), Авраам і Сара (батьки Ісака), Захарія та Єлизавета (батьки Івана Хрестителя), були благочестивими людьми, які роками залишалися бездітними.
У Новому Завіті діти, безумовно, також розглядаються як благословення. Ісус прихильно ставився до дітей і навчав Своїх учнів, що ті є прикладом багатьох цінностей Божого Царства. Апостол Павло дав вказівки батькам і дітям щодо того, як правильно жити разом (Ефесянам 6:1-4). Однією з вимог до керівника церкви є наступне: якщо він одружений та має дітей, то повинен добре керувати домом – не будучи здатним подбати про свою сім’ю, він навряд чи зможе дбати про церкву (1 Тимофію 3:4-5). Немає сумнівів, що сім’я високо цінується Господом. Але Новий Завіт більше зосереджений на духовній плідності, ніж на фізичних благословеннях. Віруючі в Ісуса стають дітьми Божими (Івана 1:12). Саме Його сім’ю нам слід прагнути збільшувати насамперед. Ми маємо робити людей учнями (Матвія 28:19).
Діти є та завжди будуть благословенням Божим, незалежно від того, як дитина з’являється в нашому житті. Але навіть незважаючи на те, що Він проголосив дітей Своїм благословенням, а продовження роду є складовою покликання людства в цілому, ніде в Біблії не написано, що кожна подружня пара повинна мати або бажати мати дітей. Знову-таки, бездітність у будь-якому віці не є ознакою Божого невдоволення. Пари без дітей не є менш цінними й важливими для Його Царства, ніж пари з дітьми. Фактично, можна привести приклад, коли бездітні пари (як і самотні люди) можуть присвятити більше своєї енергії й зосередитися на служінні Царству, ніж ті, в кого є діти (див. 1 Коринтянам 7:32). Одружена, самотня, з дітьми чи без дітей – кожна Божа дитина є важливим членом Його сім’ї та невід’ємною частиною Тіла Христа. Воля Господа щодо кожної людини та кожної пари відрізняється. Для багатьох вона включає в себе наявність дітей – народжених природним чином, чи через усиновлення. Щодо інших вона не передбачає наявності дітей.
Тим, хто бажає мати дітей, але з якихось причин не може, найкраще підносити це бажання Богові у молитві. Він може допомогти вам витримати болісне випробування, а також насолодитися тим найкращим, що Він дає вам у цей період. Тим, хто не хоче мати дітей, найкраще також підносити це бажання Богові в молитві. Іноді відсутність бажання нам дає Він Сам. Деколи це викликано ранами минулого, страхом чи егоїзмом. Коли ми чесно відкриваємо свої серця Господу, Він може допомогти нам розібратися в хаосі, принести зцілення і дати бажання згідно зі Своєю волею.
Наші бажання щодо власного життя занадто легко можуть перетворитися на ідолів. Такими стають навіть добрі бажання, якщо вони займають Боже місце в нашому житті. Всі ми, незалежно від нашої життєвої ситуації, маємо ретельно досліджувати свої серця, бути відвертими перед Господом у молитві, шукати мудрості в Його Слові та присвятити своє життя Йому. Зрештою, саме Бог задовольняє наші серця, і нам слід жити лише заради Його слави (Римлянам 12:1-2; Псалом 37).
English
Чи очікує Бог, щоб усі люди мали дітей?
