Запитання
Чи реальні Небеса?
Відповідь
Небеса насправді є реальним місцем. Біблія говорить нам, що Небеса є Божим престолом (Ісаї 66:1; Дії 7:48–49; Матвія 5:34–35). Після воскресіння Ісуса та появи перед Своїми учнями, Він «вознісся на небо і сів праворуч Бога» (Марка 16:19, тут і далі сучасний переклад Українського Біблійного Товариства; див. також Дії 7:55–56). «Адже Христос увійшов не в рукотворну святиню, яка відображала істинну, але в саме небо, щоб тепер з’явитися перед Божим обличчям за нас» (Євреям 9:24). Ісус не тільки відправився поперед нас – Він живий і несе теперішнє служіння як наш Первосвященик в істинному храмі, створеному Богом (Євреям 6:19–20; 8:1–2).
Ісус також сам говорить нам, що в Божому домі є багато місця і Він приготує оселю для нас. У Його Слові ми маємо обітницю, що одного разу Він повернеться на землю та забере нас туди, де мешкає сам (Івана 14:1–4). Наша віра у вічну оселю на небесах основана на чіткій обітниці Ісуса. Небеса безперечно є реальним місцем. Вони існують насправді.
Коли люди заперечують існування небес, то заперечують не тільки написане в Слові Божому, але й потаємне прагнення своїх власних сердець. Апостол Павло згадував про це у своєму Посланні Коринтянам, закликаючи їх залишатися вірними надії на небеса, щоб не втратити свої серця. «Зітхаючи» у своєму земному стані, ми завжди маємо надію на майбутнє в небесах і бажаємо потрапити туди (2 Коринтянам 5:1–4). Павло напучував коринтян прагнути до свого вічного дому на небесах – перспективи, яка буде підкріплювати в труднощах і розчаруваннях життя. «Адже наше тимчасове легке терпіння готує нам понад міру вічну славу, оскільки ми не дивимося на видиме, а на те, що невидиме, бо видиме – тимчасове, а невидиме – вічне» (2 Коринтянам 4:17–18). Так само як Бог помістив у людське серце знання про те, що Він існує (Римлянам 1:19–20), в нас «запрограмоване» прагнення до небес. Це – тема незліченної кількості книг, пісень і творів мистецтва.
На жаль, гріх перегородив нам дорогу на Небеса. Оскільки Небеса є оселею святого та бездоганного Бога, там немає місця для гріха. Але, на щастя, Бог надав нам «ключ» до небесних дверей – Ісуса Христа (Івана 14:6). Перед усіма, хто вірить у Нього та прагне прощення гріхів, двері на небеса будуть широко відчиненими. Нехай майбутня слава нашого вічного дому підкріпляє нас у вірному та щирому служінні Богові. «Маючи відвагу входити до святині через кров Ісуса – новою і живою дорогою, яку Він відкрив нам через завісу, тобто через Своє тіло, – і маючи Великого Священика в Божому домі, приступаймо зі щирим серцем, у повноті віри, очистивши серця від недоброго сумління, обмивши тіла чистою водою» (Євреям 10:19–22)! English
Чи реальні Небеса?
