Запитання
Яким є визначення єресі?
Відповідь
Основне визначення єресі – «висловлення релігійної думки, яка суперечить загальноприйнятим церковним догмам». Інше визначення – «незгода або відхилення від поширеної теорії, думки чи порядків». Дані визначення описують два ключові елементи: домінуючу позицію та протилежну їй. Стосовно релігії, то єретичними вважаються будь-які вірування чи порядки, що суперечать офіційній позиції церкви.
Єресь існувала у всі часи, але у XII сторіччі Католицька церква в боротьбі з нею вдалася до безпрецедентних заходів. У міру того, як влада церкви в Європі зростала, незгодні голоси інших християнських громад ставали дедалі гучнішими. Папа Олександр III (1162-1163) підтримував донощиків, які допомагали церкві знаходити докази єресі. 1184 року папа Луцій III видав указ про передачу засудженого єретика світським властям для покарання. Протягом наступних кількох десятиліть, особливо за папи Григорія IX, церква посилила покарання за єресь, зрештою зробивши це злочином, що карається смертною карою. У цей період домініканці стали головними агентами інквізиції – особливого суду, наділеного повноваженнями судити наміри та дії. Коли в селі виникали підозри в єресі, туди направлявся інквізитор, який закликав мешканців села виступити з повідомленнями про єресь. Це була «загальна інквізиція», що передбачала прощення всім, хто зізнається. За цим слідувала «особлива інквізиція», яка могла включати в себе примус, лжесвідчення та тортури для отримання «зізнання». Після цього тим, кого визначали як єретиків, пропонувалося здійснити покуту, яка могла включати обов’язкове відвідування церкви, паломництво до святині, конфіскацію майна чи ув’язнення. Єретиків, які відмовлялися покаятися, засуджували до смертної кари. Інквізиція тривала в більшості регіонів Європи до XV століття.
Очевидно, що критерії «єретичного» вчення варіювалися залежно від усталених норм певного часу. Будь-яка група або людина, чиї погляди відрізняється від поглядів іншої групи, технічно може бути звинувачена в єресі. У книзі Дії 24:14 юдеї називають єретиками християн. Середньовічні «єретики» були такими лише тому, що не погоджувалися з Католицькою церквою, а не тому, що дотримувалися небіблійних доктрин. Іспанська інквізиція стратила понад 14000 людей, багато з яких просто мали Біблію. Отже, з біблійної позиції у середньовіччі уособленням єресі була сама церква.
Що таке єресь з позиції біблійного християнства? У 2 Петра 2:1 сказано: «…між вами будуть лжевчителі, які вноситимуть згубні єресі й відречуться від Того Владики, Який їх викупив, і тим наведуть на себе швидку погибель» (тут і далі – Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). З цього вірша ми бачимо, що єресь – це те, що заперечує вчення Ісуса. У 1 Коринтянам 11:19 Павло докоряє церкві за присутні в її середовищі єресі, які призвели до розколів. Єресь заперечує вчення, надані Богом, і призводить до розділення в церкві. Вона небезпечна й руйнівна, і Святе Письмо в багатьох місцях попереджає про це (напр., 1 Івана 4:1-6; 1 Тимофію 1:3-6; 2 Тимофію 1:13-14; Юди 1).
Як Біблія ставиться до єресі? У Титу 3:10-11 сказано: «Людину-єретика після першого й другого напоумлення оминай, знаючи, що повністю зіпсутий і грішить, засуджуючи самого себе». Коли людина в церкві віддаляється від біблійного вчення, правильна реакція – спочатку спробувати її виправити, а якщо вона відмовляється слухати після двох попереджень, слід припинити з нею будь-які стосунки. Тут мається на увазі відлучення від церкви. Істина Христа об’єднує віруючих (Івана 17:22-23), а єресь за своєю сутністю не може мирно співіснувати з істиною.
Звичайно, що не всі розбіжності в церкві – єресь. Відмінна думка не є неправильною, проте коли вона викликає розділення або йде врозріз із чітким біблійним ученням, то стає єретичною. Самі апостоли часом мали різні погляди (див. Дії 15:36-41), і Петрові одного разу докоряли за поводження, що сіє розбіжності й потурає законництву (Галатам 2:11-14). Але, слава Господу, апостоли виявили смирення та покірність Богу істини, подолавши свої розбіжності й залишивши нам належний приклад.
Як нам захиститися від єресі? Текст у Филип’янам 2:2-3 містить корисну пораду: «Доповніть мою радість, щоб ви думали те саме, мали ту саму любов, були однодушні й однієї думки. Нічого не робіть наперекір чи з марнославства, але в покорі вважайте одне одного більшим за себе». Якщо ми підкорятимемось авторитету Божого Слова і ставитимемося одне до одного з любов’ю й повагою, то розбіжності та єресі розсіються.
English
Повернутися на стартову українську сторінку
Яким є визначення єресі?
