Запитання
Що означає шанувати батька та матір?
Відповідь
Шанувати батька та матір – означає поважати їх у словах і діях, а також віддавати належне їхньому статусу. Грецьке слово, що позначає пошану, означає «звеличувати, цінувати та дорожити». Пошана полягає в повазі не тільки за заслуги, але і за статус. Наприклад, деякі наші співгромадяни можуть не погоджуватися з рішеннями Президента, але вони мають поважати його статус керівника держави. Так само і діти різного віку повинні шанувати своїх батьків, незалежно від того, чи «заслуговують» ті на це, чи ні.
Бог закликає нас шанувати батька та матір. Він настільки високо оцінює важливість пошани батьків, що заніс це до Десяти Заповідей (Вихід 20:12) і нагадує далі в Новому Завіті: «Діти, слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливо. Шануй свого батька та матір – така перша заповідь з обітницею, – щоб тобі було добре і щоб ти був довголітній на землі» (Ефесянам 6:1–3; тут і далі сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Вшанування батьків є єдиною заповіддю у Святому Письмі, яка гарантує довголіття в нагороду. Діти, які шанують своїх батьків, є благословенні (Єремії 35:18–19). І навпаки, люди з «перекрученим розумом», що виявляють гріховність в останні дні, характеризуються непокорою батькам (Римлянам 1:30; 2 Тимофію 3:2).
Соломон, наймудріша людина, закликав дітей шанувати своїх батьків (Притчі 1:8; 13:1; 30:17). Хоча, можливо, ми вже не перебуваємо під впливом їхнього авторитету, ми не можемо «перерости» Божу заповідь шанувати своїх батьків. Навіть Ісус, Бог Син, слухався як Своїх земних батьків (Луки 2:51), так і Небесного Отця (Матвія 26:39). Наслідуючи приклад Христа, ми маємо ставитися до своїх батьків з такою ж пошаною, як і до нашого Небесного Отця (Євреям 12:9; Малахії 1:6).
Нам наказано шанувати своїх батьків, але яким чином? Шануйте їх і діями, і ставленням (Марка 7:6). Поважайте як озвучені, так і невисловлені їхні бажання. «Кмітливий син слухняний батькові, а неслухняний – на погибель» (Притчі 13:1). В Євангелії від Матвія Ісус нагадує фарисеям про Божу заповідь шанувати батька й матір. Вони дотримувалися слів закону, але додали свої власні традиції, які суттєво спотворили його. Хоча вони шанували своїх батьків на словах, їхні вчинки демонстрували істинні мотиви. Пошана – це щось більше, ніж порожні слова. Слово «шанувати» в цьому вірші є дієсловом, тому воно вимагає відповідних дій.
Ми маємо прагнути шанувати своїх батьків так, як прагнемо принести славу Богові – своїми думками, словами та вчинками. Для дитини послух батькам іде пліч-о-пліч із пошаною до них. Це включає вміння слухати, увагу та покору їхньому авторитетові. Після того, як діти подорослішають, послух, якому вони навчилися в юності, допоможе їм поважати інші авторитети, а саме уряд, правоохоронні органи та роботодавців.
Тим не менше, хоча від нас вимагається повага до своїх батьків, це не означає наслідування поганого прикладу (Єзекіїла 20:18–19). Якщо батько вказує дитині зробити що-небудь, але це суперечить Божим заповідям, їй слід швидше слухатися Бога, ніж своїх батьків (Дії 5:28).
Пошана породжує пошану. Бог не поважатиме тих, хто не виконує Його заповідь шанувати своїх батьків. Якщо ми бажаємо принести Богові радість і бути благословенними, то нам слід поважати своїх батьків. Робити так нелегко, це не завжди приносить задоволення та, без сумніву, цього неможливо досягти своїми власними силами. Але пошана – це, безумовно, прямий шлях до нашої мети в житті – прославлення Бога. «Діти, слухайтеся батьків у всьому, бо це до вподоби Господу» (Колосянам 3:20).
English
Що означає шанувати батька та матір?
