Запитання
У чому полягає надія християн?
Відповідь
Більшість людей сприймає надію як прийняття бажаного за дійсне, наприклад: «Я надіюся, що щось відбудеться». Проте Біблія під надією має на увазі зовсім інше. Біблійне визначення надії – це «впевнене очікування». Надія – це тверда впевненість у тому, що є неясним і невідомим (Римлянам 8:24-25; Євреям 11:1, 7). Вона є фундаментальною складовою життя праведника (Притчі 23:17-18). Без надії життя втрачає сенс (Плач Єремії 3:18; Йова 7:6), а в смерті немає надії (Ісаї 38:18; Йова 17:15). Праведники, які довіряють Богу або надіються на Нього, отримають допомогу (Псалом 28:7), і вони не будуть збентежені, осоромлені або розчаровані (Ісаї 49:23). Праведники, які мають цю вірну надію на Господа, в цілому впевнені в Його захисті й допомозі (Єремії 29:11) та вільні від страху і неспокою (Псалом 46:3-4).
Новозавітна ідея надії – це визнання того, що в Христі міститься виконання обітниць Старого Завіту (Матвія 12:21; 1 Петра 1:3). Християнська надія корениться у вірі в божественне спасіння в Ісусі (Галатам 5:5). Вона виникає через присутність обіцяного Святого Духа (Римлянам 8:24-25). Це – майбутня надія на воскресіння мертвих (Дії 23:6); на виконання обітниць Ізраїлю (Дії 26:6-7); на викуплення тіла та всього творіння (Римлянам 8:23-25); на вічну славу (Колосянам 1:27); вічне життя та спадщину святих (Титу 3:5-7); повернення Христа (Титу 2:11-14); на уподібнення до Нього (1 Івана 3:2-3); на спасіння від Бога (1 Тимофію 4:10) або просто на Самого Христа (1 Тимофію 1:1).
Упевненість у цьому благословенному майбутньому гарантується перебуванням Духа (Римлянам 8:23-25) та Ісуса в нас (Колосянам 1:27), а також Його воскресінням (1 Коринтянам 15:14-22). Надія виникає з терпеливості через страждання (Римлянам 5:2-5) та є натхненням для стійкості (1 Солунянам 1:3; Євреям 6:11). Ті, хто надіється на Христа, побачать Його, звеличеного життям і смертю (Филип’янам 1:20). Обітниці Бога дають нам надію (Євреям 6:18-19), і ми можемо хвалитися нею (Євреям 3:6) та виявляти велику сміливість у своїй вірі (2 Коринтянам 3:12). І навпаки, про тих, хто не довіряє Богові, сказано, що вони не мають надії (Ефесянам 2:12; 1 Солунянам 4:13).
Разом з вірою та любов’ю надія є перманентною чеснотою християнського життя (1 Коринтянам 13:13), і любов виникає з надії (Колосянам 1:4-5). Вона виробляє радість і спокій у віруючих через силу Духа (Римлянам 12:12; 15:13). Павло пояснює своє апостольське покликання надією на вічне життя (Титу 1:1-2). Надія на повернення Христа – це підстава для віруючих очистити себе в цьому житті (Титу 2:11-14; 1 Івана 3:3).
English
У чому полягає надія християн?
