Запитання
Що Біблія каже про права людини?
Відповідь
Будь-яке неупереджене дослідження Біблії має вести до висновку, що людина як особливе творіння Бога була наділена певними «людськими правами». Кожного істинного дослідника Біблія спонукає до таких ідеалів, як рівність, справедливість і доброзичливість. Святе Письмо каже, що людина створена за Божим образом (Буття 1:27). Через це вона має певну гідність, і їй надана влада над рештою творіння (Буття 1:26).
Образ Бога у людині також означає, що вбивство є найогиднішим злочином. «Хто проливатиме людську кров, то і його кров буде пролита людиною, бо за образом Божим створено людину» (Буття 9:6; тут і далі – Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Суворість покарання підкреслює тяжкість злочину. У Мойсеєвому законі міститься багато прикладів того, що Господь очікує гуманного ставлення до всіх людей. Десять заповідей містять заборони на вбивство, крадіжку, заздрість, перелюб і неправдиві свідчення. Ці п’ять пунктів вітають етичне поводження з нашими співбратами. Інші приклади в Законі включають вказівку добре ставитися до іммігрантів (Вихід 22:21; Левіти 19:33-34), забезпечувати бідних (Левіти 19:10; Второзаконня 15:7-8), надавати їм безвідсоткові позики (Вихід 22:25) та звільняти всіх найманих слуг кожні п’ятдесят років (Левіти 25:39-41).
Біблія навчає, що Бог не робить відмінностей та не виявляє фаворитизму (Дії 10:34). Кожна людина є Його унікальним творінням, і Він любить кожного (Івана 3:16; 2 Петра 3:9). «Багатого і бідного шляхи пересікаються, адже обох їх створив Господь» (Притчі 22:2). Отже, Святе Письмо навчає, що християни не мають допускати дискримінацію за ознаками раси, статі, культурного походження чи соціального стану (Галатам 3:28; Колосянам 3:11; Якова 2:1-4). Нам слід бути добрими до всіх (Луки 6:35-36). Біблія суворо застерігає від використання в корисливих інтересах бідних і пригноблених. «Хто пригноблює убогого, той зневажає його Творця, а хто шанує Його (Творця), той виявлятиме милосердя до бідного» (Притчі 14:31).
Навпаки – Божий народ повинен допомагати нужденним (Притчі 14:21; Матвія 5:42; Луки 10:30-37). Протягом усієї історії більшість християн усвідомлювали свою відповідальність допомагати своїм співбратам. Незліченні лікарні й дитячі будинки в нашому світі були засновані небайдужими християнами. Багато великих гуманітарних реформ в історії, включаючи скасування смертної кари, було ініційовано християнами, які прагнуть справедливості.
Сучасні християни продовжують боротися з порушеннями прав людини та сприяють добробуту всіх людей. Проповідуючи Євангеліє у всьому світі, вони копають колодязі, засівають поля, роздають одяг і ліки та забезпечують освітою знедолених. Саме так і повинно бути.
У деякому сенсі християни не мають власних «прав», оскільки вони віддали своє життя Христу. Він «володіє» віруючими. «Ви не належите самим собі … Адже ви викуплені за ціну» (1 Коринтянам 6:19-20). Але влада Бога над нами не скасовує Його образу в нас. Наше підкорення волі Господа не скасовує Його заповіді: «Любитимеш свого ближнього, як самого себе!» (Матвія 22:39). Фактично, ми служимо Йому найкраще, коли служимо іншим (Матвія 25:40).
English
Що Біблія каже про права людини?
