Запитання
У чому полягає теорія розумного задуму?
Відповідь
Теорія розумного задуму звучить: «Для пояснення складних, наповнених інформацією структур біології, необхідні розумні підстави, і ці підстави можуть бути визначені дослідним шляхом». Деякі біологічні види кидають виклик основним принципам вчення Дарвіна. Вони виглядають як спроектовані. А якщо замисел вимагає присутності «проектувальника», то наявність замислу використовується як доказ його існування. Теорія розумного замислу базується на трьох основних аргументах: 1) нередукована складність; 2) задана складність; 3) антропологічний принцип.
1. Нередукована складність визначається як «єдина система, що складається з кількох взаємодіючих частин, що ідеально підходять один одному і виконують базову функцію. Ліквідація однієї з частин стає причиною припинення ефективного функціонування системи». Іншими словами, життя складається із суцільних сплетінь окремих систем, які взаємозалежні одна від одної для ефективного функціонування. Випадкові мутації можуть пояснюватися появою нових частин, але це ще не означає появи узгодженого розвитку багатьох частин, необхідних для функціонування системи. Наприклад, очевидно, що людське око – дуже корисна і важлива система. Без очного яблука (яке самостійно є нередукованою складною системою), оптичного нерву чи частини кори головного мозку, яка відповідає за зір, з випадковою мутацією око стало б неефективним з точки зору виживання виду і, просто кажучи, було б усунене природнім добором. Тобто, око не є корисною системою до тих пір, поки всі його частини не зібрані і не функціонують одночасно.
2. Поняття заданої складності полягає в тому, що якщо задані складні системи існують в організмах, то до їх появи повинна була привести певна форма управління. Задана складність доводить, що комплекси структур просто не могли з’явитися через випадкові процеси. Наприклад, уявіть собі, що в одній кімнаті перебуває сто мавп, які безладно б’ють по клавішам ста друкарських машинок. У результаті цього може з’явитися кілька слів, або навіть речення, але це ніколи не приведе до написання шекспірівської драми. А наскільки ж біологічне життя складніше за п’єсу?
3. Антропологічний принцип стверджує, що світ і всесвіт «налаштовані» для існування життя на Землі. Якби співвідношення елементів повітря трохи змінилося, багато видів живого світу просто би щезло. Існування і розвиток життя на Землі потребує стількох ідеально налаштованих змінних величин, що стає неймовірним, щоб це виникло завдяки випадковим, некерованим подіям.
Хоча теорія розумного задуму не прагне визначити джерело розуму (Бог, НЛО чи ще що-небудь), переважна більшість її прихильників є теїстами. Вони сприймають присутність задуму у всьому біологічному світі як доказ існування Бога. Тим не менше, є і ряд атеїстів, які не заперечують доказів наявності розумного задуму, але, водночас, не бажають визнавати існування Бога-Творця. Вони намагаються інтерпретувати ці дані як докази того, що Земля була створена вищою расою неземних істот (космічними прибульцями).
Теорія розумного задуму – це не одне і те ж, що і біблійний креаціонізм. Між цими двома позиціями існує важлива відмінність. Біблійні креаціоністи починають з висновку, що біблійний опис творіння є надійним і правильним, і що життя на землі було спроектоване розумною силою (Богом). Тоді вони шукають докази з природного світу для підтримки цього умовиводу. Прихильники ж теорії розумного задуму починають з природного світу і поступово приходять до висновку: життя на Землі було створене розумною силою (ким чи чим би вона не була).
English
У чому полягає теорія розумного задуму?