Запитання
Чи реальний Бог?
Відповідь
Ми знаємо, що Бог реальний, оскільки Він виявив Себе трьома шляхами: у творінні, у Своєму Слові і в Своєму Сині, Ісусі Христі.
Найбільш фундаментальний доказ існування Бога – в тому, що Він зробив. «Тож Його невидиме від сотворення світу через творіння стає зрозумілим, – Його вічна слава і Божественність. Так що нема їм виправдання» (Римлян 1:20). «Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розповідає небозвід» (Псалом 19:2).
Якби посеред поля ми знайшли наручний годинник, то б не припускали, що він просто «з’явився» з нізвідки або що він існував тут завжди. Беручи до уваги модель годинника, ми б вирішили, що він був розроблений дизайнером. Але ми бачимо набагато величнішу і точну модель у навколишньому світі. Наше вимірювання часу основується не на годинниках, а на Божому творінні – регулярному оберненні Землі (а також на зміні радіоактивних властивостей атому цезію-133). Всесвіт демонструє величний задум, і це свідчить про Великого Творця.
Якби ми отримали закодоване повідомлення, то шукали би шифрувальника, щоб розгадати код. Нашим припущенням буде існування розумного відправника повідомлення – когось, хто створив код. Яким же складним є «код» ДНК, що міститься у кожній клітині нашого тіла! Чи не свідчить складність і задум ДНК про Розумного Автора коду?
Бог не лише створив складний і бездоганно налагоджений фізичний світ, Він також вселив відчуття вічності у серце кожної особи (Еклезіаст 3:11). Людина має вроджене відчуття того, що життя існує і поза очевидним світом, що є щось вище за цю земну рутину. Воно виявляється в нас як мінімум двома шляхами: встановленням моральних законів і поклонінням.
Кожна цивілізація в історії визнавала певні моральні цінності, які дивовижним чином повторювалися від культури до культури. Наприклад, ідеал любові цінується у всьому світі, в той час як неправда всюди засуджується. Загальні моральні принципи – це глобальне розуміння добра і зла – вказує на Найвищу Моральну Істоту, яка дала нам таке відчуття.
Таким же чином люди в різних куточках землі, незалежно від культури, завжди встановлювали систему поклоніння. Об’єкт поклоніння міг відрізнятися, але відчуття «вищої сили» є незаперечною частиною людського єства. Наші нахили до поклоніння відповідають тому факту, що Бог створив нас «на Свій образ» (Буття 1:27).
Бог також виявив себе через Своє Слово – Біблію. У всьому Святому Письмі існування Бога розглядається, як очевидний факт (Буття 1:1; Вихід 3:14). Коли Бенджамін Франклін писав свою автобіографію, він не марнував час на те, щоб довести своє існування. Так само Бог не витрачає багато часу на доведення власного існування у Своїй книзі. Природа Біблії, що змінює людські життя, її цілісність та чудеса, які супроводжували її написання, має бути – достатні підстави для її ретельного вивчення.
Третій шлях, яким Бог виявив Себе, – через Свого Сина, Ісуса Христа (Івана 14:6-11). «На початку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог… І Слово стало тілом, і перебувало між нами» (Івана 1:1,14). В Ісусі Христі «…тілесно перебуває вся повнота Божества» (Колосян 2:9).
Протягом Свого чудесного життя Ісус бездоганно виконував усі закони Старого Завіту і виконав пророцтво стосовно Месії (Матвія 5:17). Він виявляв співчуття і привселюдно творив чудеса, щоби підтвердити Свою місію і засвідчити Свою Божественність (Івана 21:24-25). А на третій день після Свого розп’яття Він воскрес із мертвих, що було підтверджено сотнями очевидців (1 Коринтян 15:6). Історичні записи переповнені доказами того, ким є Ісус. Як сказав апостол Павло: «…це не відбулося десь у закутку!» (Дії 26:26).
Тим не менше, ми розуміємо, що завжди будуть скептики, які мають свою власну точку зору щодо Бога, і будуть відповідно до цього тлумачити докази. Будуть і ті, кого не переконають жодні докази (Псалом 14:1). Усе обертається довкола віри (Євреїв 11:6).
English
Чи реальний Бог?