Запитання
Що означає, що Ісус є Агнцем Божим?
Відповідь
В Євангелії від Івана 1:29 і 1:36 Ісуса названо Агнцем Божим, досконалою жертвою за гріхи. Щоб зрозуміти, ким був Христос і що Він зробив, нам слід почати зі Старого Завіту, де містяться пророцтва про Його прихід як жертви за гріх (Ісаї 53:10). Насправді, вся система жертвоприношень, запроваджена Богом у Старому Завіті, формувала підґрунтя для приходу Ісуса Христа, Який мав стати досконалою жертвою, принесеною Богом задля спасіння Його людей від гріха (Римлянам 8:3; Євреям 10).
Жертвопринесення ягнят відігравало найважливішу роль у релігійному житті та системі жертвоприношень юдеїв. Коли Іван Хреститель сказав про Ісуса як про «Агнця Божого, що на Себе бере гріх світу» (Івана 1:29, тут і далі сучасний переклад Українського Біблійного Товариства), присутні могли відразу згадати про одну з найважливіших жертв. Наближалося свято Пасхи, і першим, про що вони могли подумати, був пасхальний жертовний агнець. Пасха була одним із головних юдейських свят на згадку про Боже звільнення із єгипетського рабства. Фактично, принесення в жертву пасхального ягняти та помазання його кров’ю одвірків (Вихід 12:11–13) є прекрасною ілюстрацією викупної роботи Христа. Ті, за кого Він помер, покриті Його кров’ю та захищені від ангела (духовної) смерті.
Ще одним важливим жертвоприношенням, в якому використовувалися ягнята, була щоденна жертва в єрусалимському храмі. Кожного ранку та вечора в жертву за гріхи народу приносилося ягня (Вихід 29:38–42). Ці щоденні жертви, як і всі інші, вказували на досконалу жертву Христа на хресті. Насправді, час смерті Ісуса відповідає часу вечірньої жертви у храмі. Євреям того часу були також відомі старозавітні пророки Ісая та Єремія, чиї пророцтва провіщали прихід Того, Хто буде «як незлобне ягня», якого вели на заклання (Єремії 11:19; Ісаї 53:7), і Чиї страждання та самопожертва забезпечать вилуплення Ізраїлю. Безумовно, пророцтва старозавітних пророків указували на Ісуса Христа – Божого Агнця.
Хоча ідея системи жертвоприношень може здаватися нам дивною сьогодні, всі ми прекрасно розуміємо концепцію оплати або заміщення. Ми знаємо, що покарання за гріх – смерть (Римлянам 6:23) і що наші гріхи відділяють нас від Бога. Нам також відоме вчення Біблії про те, що всі ми – грішники і ніхто з нас не є праведним перед Богом (Римлянам 3:23). Через наші гріхи ми відокремлені від Бога та винні перед Ним. Тому ми можемо лише сподіватися, що Він надасть нам можливість примирення із Собою. Саме це Він і зробив, коли відправив Свого Сина Ісуса Христа померти на хресті. Христос помер, щоб очистити наш гріх і заплатити за всіх, хто повірить у Нього.
Саме завдяки Його смерті на хресті, яка стала досконалою Божественною жертвою за гріхи, а також Його воскресінню через три дні, зараз ми маємо надію на вічне життя, якщо повіримо в Нього. Той факт, що сам Бог заплатив за наші гріхи, є частиною вістки Євангелія, проголошеної в 1 Петра 1:18–21: «Знаючи, що ви були викуплені від марного вашого життя, переданого батьками, не тлінним сріблом або золотом, а дорогоцінною кров’ю Христа, як непорочного й чистого Агнця, Який був передбачений ще перед заснуванням світу, але з’явився заради вас у кінці часів. Через Нього ви повірили в Бога, Який підняв Його з мертвих і дав Йому славу, щоб ваша віра й надія були на Бога».
English
Що означає, що Ісус є Агнцем Божим?
