Запитання
Що Біблія говорить про рукопокладення?
Відповідь
Рукопокладення бере свій початок із Біблії, проте в ній немає вказівок, що вимагають фізичного покладання рук на певне духовне служіння. Ісус, безумовно, покладав руки на багатьох із тих, кого зціляв, але Він також зціляв і без цього. Насправді, були випадки, коли Він навіть не перебував поруч із цими людьми. В Євангелії від Матвія 8:8 розповідається про те, як Христос вилікував слугу сотника, не виходячи з дому останнього.
Нижче наводяться два приклади: в одному Святий Дух дає дар мов через покладання рук апостола, а в іншому Він дає його просто через проповідь.
«І промовив Павло: "Таж Іван христив хрищенням на покаяння, говорячи людям, щоб вірили в Того, Хто прийде по ньому, цебто в Ісуса". Як почули ж оце, то христились вони в Ім'я Господа Ісуса. А коли Павло руки на них поклав, то зійшов на них Дух Святий, – і різними мовами стали вони промовляти та пророкувати!» (Дії 19:4-6).
«Як Петро говорив ще слова ці, злинув Святий Дух на всіх, хто слухав слова. А обрізані віруючі, що з Петром прибули, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на поган! Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звеличували» (Дії 10:44-46).
Звістка у 1 Тимофію 5:22 полягає не стільки в застереженні щодо фізичної дії покладання рук, скільки у тому, що до призначення на духовне керівництво (як би це призначення не проводилося) треба ставитися відповідально. Його не слід здійснювати поспіхом чи без належного розгляду: «Не рукополагай скоро нікого, і не приставай до чужих гріхів. Бережи себе чистим!».
Без сумніву, рукопокладення у ранній церкві було засобом поєднання послання із посланником або духовного дару з його одержувачем. Воно було «знаком», що засвідчував це через того, хто передавав фізичний прояв духовного дару. Нам потрібно зрозуміти, що в служінні церкви немає магічних формул. Саме по собі рукопокладення не має сили. Воно використовується Господом лише тоді, коли здійснюється згідно з Його Словом.
English
Що Біблія говорить про рукопокладення?
