Запитання
Хто такий левіафан?
Відповідь
Левіафан (або левіятан у перекладі Огієнка) є великою водяною істотою. Біблія описує його як грізного звіра, надзвичайно лютого і сильного. Корінь єврейського слова «левіафан» означає «звитий» або «скручений». Текст в Ісаї 27:1 говорить про нього як «левіятана, змія прудкого, і левіятана, змія звивкого, і дракона, що в морі». Ким би не був цей морський монстр, його сила й дика природа були добре відомі.
У Старому Завіті є декілька згадок про левіафана. Більшість текстів описують його як реальну істоту, відому людям (які, звичайно, остерігалися її) через репутацію, якщо не реальні зіткнення. У книзі Псалмів 103:25-26 Бог прославляється як Той, Хто створив середовище для проживання левіафана: «Ось море велике й розлогошироке, – там повзюче, й числа їм немає, звірина мала та велика! Ходять там кораблі, там той левіятан, якого створив Ти, щоб бавитися йому в морі». Лише великий Бог міг створити левіафана, а потім дати достатньо простору, щоб дозволити йому безпечно «бавитися».
В Ісаї 27:1 левіафан використовується як символ нечестивих земних царів, що протистоять Божому народові. Велика сила, яку мали нечестиві народи, могла наводити жах, але Бог запевняє Своїх дітей, що зло, яким би страшним воно не здавалося, буде переможене: «У той день навідає Господь Своїм твердим, і дужим та сильним мечем левіятана, змія прудкого, і левіятана, змія звивкого, і дракона, що в морі, заб'є». У Псалмі 73:14 міститься аналогічна згадка про перемогу Бога над левіафаном. Тут, найімовірніше, мається на увазі єгипетський фараон.
Розділи 40 і 41 книги Йова дають найповнішу інформацію про левіафана як реальну морську істоту. Тут Бог описує тварину, підкреслюючи його розмір, силу та лють. Левіафан не може бути прив'язаний або приручений (Йова 40:20-24), на нього страшно дивитися (41:1), його краще не займати (41:2-3). Левіафан має гарний вигляд (41:4), але неймовірно добре захищений панциром (41:5). Його спину неможливо простромити (41:7). Він має страхітливу пащу (41:6). Навіть хоробрі бояться його (41:17). Жоден меч, спис, дротик чи стріла не можуть здолати його (41:18). Він не може бути скутий, тому що залізо для нього, як солома (41:19). Він боронить землю своїм черевом, воду він змушує вирувати й залишає слід, який світиться (41:23-24). Божий опис левіафана завершується твердженням, що той є істинним царем звірів: «Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений» (41:25).
Отже, яка ж тварина описана в книзі Йова? Деякі дослідники вважають, що левіафан – це крокодил. Інші вважають, що це кит або акула. На підставі біблійного опису найімовірнішим видається, що левіафан – це велика морська рептилія, можливо, один із видів динозаврів, таких як плезіозавр. Знайомству Йова з динозаврами не слід дивуватися, враховуючи те, що ця книга була написана в дуже ранні часи історії.
Зміст тексту з книги Йова полягає в тому, що левіафан перебуває під Божим контролем. Йов сумнівався в Господі (Йова 26-31), але Він звертається до нього, використовуючи міць левіафана, аби підкреслити слабкість Йова. Якщо Бог створив тварину, перед якою Йов не міг встояти, то наскільки ж могутнім є Він Сам? Чому ж Йов намагався сперечатися зі Всевишнім?
Левіафан був небезпечною істотою, від якої втікали навіть досвідчені воїни. Він – не міф, а реальна морська істота, яка корилася лише своєму Творцеві. Як сказав Бог про Себе, описуючи його: «Хто вийде навпроти Мене – й буде цілий? Що під небом усім – це Моє!» (Йова 41:3).
English
Повернутися на стартову українську сторінку
Хто такий левіафан?
