Запитання
Що Біблія каже про самотність?
Відповідь
Бути на самоті та бути самотнім – різні речі. Людина може бути на самоті, не відчуваючи себе самотньою, а може бути самотньою в переповненій кімнаті. Отже, самотність – це стан душі, емоція, викликана почуттям розлуки з іншими людьми. Самотні люди дуже глибоко переживають почуття ізоляції. Єврейське слово, перекладене в Старому Завіті як «покинутий всіма» або «самотній», означає «наодинці, єдиний, покинутий, нещасний». Немає глибшої печалі, яку можна собі уявити, ніж думка про те, що ми самі в цьому світі, що в нас немає друга, що ніхто не дбає про нас, що нікого не хвилює те, що може з нами статися, або що всім буде байдуже, якщо ми помремо.
Ніхто не відчував самотності так гостро, як Давид. У своїх щирих, сердечних благаннях до Бога він звертався у своїй самотності й розпачі. Його власний син повстав проти нього, ізраїльтяни полювали на нього, і він був змушений тікати з міста, покинувши свій дім і сім’ю. Він був самотній і страждав (Псалом 25:16), і його єдиним виходом було звернутися до Бога й просити в Нього милості та втручання (Псалом 25:16-21), бо його єдиною надією була лише надія на Господа. Цікаво зазначити, що слово «самотній» ніде не використовується в Новому Завіті щодо людей. У Новому Завіті грецьке слово, що має значення «самотній», зустрічається лише двічі, та обидва рази стосується пустинних і безлюдних місць (Марка 1:45; Луки 5:16), куди Ісус відходив, аби побути наодинці.
Хоч би якою була причина самотності, «ліки» для християн незмінні – підбадьорливе спілкування з Христом. Ці люблячі стосунки з нашим Учителем заспокоювали й надихали величезну кількість людей, які мучились у в’язницях і навіть ішли на смерть заради Нього. Він – друг, Який «прихильніший, ніж брат» (Притчі 18:24; Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства), Який віддав Своє життя за Своїх друзів (Івана 15:13-15) та Який обіцяв ніколи не покидати нас і не залишати, а бути з нами «аж до кінця віку!» (Матвія 28:20).
English
Що Біблія каже про самотність?
