Запитання
Чому важливо виховувати учнів?
Відповідь
Виховувати учнів – це спосіб нашого Господа відповісти на молитву: «Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі» (Матвія 6:9-10). У Своїй безмежній мудрості Ісус використовував відданих послідовників, Своїх учнів, аби донести звістку про спасіння всім народам світу. Він включив це як заповідь у Свої останні слова перед вознесінням на небеса: «Дана Мені всяка влада на небі й на землі. Тож ідіть, і навчіть всі народи, хрестячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку!» (Матвія 28:18-20).
Виховувати учнів важливо, бо це обраний Господом метод поширення Доброї Звістки про спасіння через Христа. Під час Свого публічного служіння Ісус провів понад три роки, виховуючи учнів – навчаючи та готуючи Своїх обраних дванадцятьох. Він надав їм безліч переконливих доказів того, що був Сином Божим, обіцяним Месією; і вони вірили в Нього, хоч і недосконало. Христос виступав перед натовпами, але часто усамітнювався з учнями, щоб навчити їх змісту Своїх притч і чудес. Він посилав їх на місіонерські завдання. Він також навчав їх, що невдовзі, після смерті та воскресіння, Йому належало повернутися до Свого Отця (Матвія 16:21; Івана 12:23-36; 14:2-4). Хоча вони й не могли цього зрозуміти, Ісус дав їм наступну надзвичайну обітницю: «Поправді, поправді кажу вам: Хто вірує в Мене, той учинить діла, які чиню Я, і ще більші від них він учинить, бо Я йду до Отця» (Івана 14:12). Він також пообіцяв послати Свого Духа, Який мав залишитися з ними назавжди (Івана 14:16-17).
Як і було обіцяно, в день П'ятидесятниці Святий Дух зійшов на віруючих, укріпивши їх для донесення Доброї Звістки всім людям. Решта книги Дії Апостолів містить захоплюючу розповідь про все, що було здійснено через них. В одному місті їхні супротивники сказали: «Ті, що світ сколотили, – і сюди ось вони поприходили!» (Дії 17:6). Багато людей увірували в Ісуса Христа і також стали учнями. Коли від неправдивих релігійних проводирів прийшли сильні переслідування, вони розійшлися іншими регіонами й продовжували виконувати повеління Христа. У всій Римській імперії, а потім і в інших країнах, були засновані церкви.
Згодом, завдяки таким учням, як Мартін Лютер, через Реформацію для Євангелія Ісуса Христа була відкрита Європа. Зрештою християни емігрували у Новий Світ, аби зробити Ісуса відомим і там. Хоча світ і досі ще не є цілковито євангелізованим, завдання зараз настільки ж здійсненне, як і раніше. Заповідь нашого Господа незмінна: «Тож ідіть, і навчіть всі народи … навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів».
Охарактеризувати учня можна наступним чином:
• Той, хто впевнений у своєму спасінні (Івана 3:16) та зміцнений Святим Духом, Який перебуває в ньому (Івана 14:26-27).
• Той, хто зростає в благодаті та пізнанні нашого Господа і Спасителя (2 Петра 3:18).
• Той, хто поділяє бажання Христа досягнути втрачених душ. Ісус сказав: «Жниво справді велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб на жниво Своє Він робітників вислав» (Матвія 9:37-38).
English
Чому важливо виховувати учнів?
