Запитання
Що робити, якщо чоловік і дружина не доходять згоди щодо десятини/пожертв?
Відповідь
Коли чоловік і дружина мають розбіжності щодо десятини або того, скільки жертвувати місцевій церкві та на інші служіння, може виникнути конфлікт. По-перше, важливо розуміти, що відповідно до Нового Завіту християни не зобов’язані жертвувати 10% свого доходу. Бог установив десятину для Ізраїлю в старозавітній економіці. Вона мала місце ще до того, як був даний закон (Буття 14:20), а в книзі Левіти 27:30 сказано, що люди мали віддавати десятину із землі – врожаю поля або плодів, бо все належить Господу. У книзі Повторення Закону 14:22 Мойсей передає людям Божі слова: «Щороку обов’язково відділяй десятину з кожного врожаю твого насіння, що збираєш з поля» (тут і далі – Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Народ Ізраїлю мав приносити десяту частину з усього свого «прибутку», повертаючи її Богові. Це підтримувало існування скинії, а потім – храму та священства.
Сьогодні наші десятини і пожертви – це жертва любові, яку ми віддаємо Господу із вдячності за благословення, отримані нами як Його дітьми. Ми перебуваємо не під законами старозавітної економіки, а в добі благодаті. Наші десятини й пожертви – це спосіб підтримати Божу справу в наших місцевих церквах, а також місіонерське служіння.
Даючи Господу, ми маємо робити це з радістю. «Втім, хто сіє скупо, той скупо і жатиме, а хто сіє щедро, той щедро і пожне. Кожний нехай дає за велінням серця, а не з жалем чи з примусу, адже Бог любить того, хто дає з радістю» (2 Коринтянам 9:6-7). Жертвування з примусу або з корисливих мотивів не принесе нам духовної користі та благословення сім’ї.
У встановленому Богом порядку чоловік і дружина – єдині (Марка 10:8). В ідеалі, вони мають обговорювати свої пожертви та доходити згоди щодо відповідної суми й одержувачів, щоб жертвувати на основі біблійних принципів. Якщо ж із цього приводу виникають розбіжності, то дружина не може узурпувати авторитет свого чоловіка та жертвувати замість нього чи намагатися перешкоджати йому це робити. Чинячи так, дружина бере на себе роль глави сім’ї (Ефесянам 5:22-33), і це є порушенням Божого устрою. Дружини мають покірно дотримуватися веління Господа і підкорятися чоловікам, як Йому (Ефесянам 5:22). Так само й чоловіки повинні підкорятися Богові та самовіддано любити своїх дружин (Ефесянам 5:22-33). Чоловік має з молитвою обміркувати думку дружини і зрештою слідувати вказівкам Господа. Якщо хтось із подружжя – невіруючий, то ці принципи залишаються в силі. Чоловік як глава сім’ї несе остаточну відповідальність за рішення щодо пожертв.
Покора Божому порядку принесе благословення та благодать, аби зміцнюватись у вірі. У Господа є способи досягнення Своїх цілей, і ми можемо покластися на Нього у тому, що Він виправить те, що є неправильним. Цей вічний принцип записаний у 1-й книзі Самуїла: «Тоді Самуїл промовив: Хіба Господу приємніші всепалення і жертви, ніж послух Господньому слову? Запам’ятай: Послух кращий за жертву, й покірливість краща за баранячий жир!» (1 Самуїла 15:22).
English
Що робити, якщо чоловік і дружина не доходять згоди щодо десятини/пожертв?
