Запитання
Що таке заповіт із Мойсеєм?
Відповідь
Заповіт із Мойсеєм – це умовна угода, укладена між Богом і народом Ізраїлю на горі Синай (Вихід 19-24). Його іноді називають Синайським заповітом, але частіше – саме заповітом із Мойсеєм, оскільки останній був тоді провідником Ізраїлю. Структура цього заповіту схожа на інші стародавні угоди того часу, бо він був укладений між правителем (Богом) та Його підданими (Ізраїлем). Укладаючи його, Господь нагадав народу про їхнє зобов'язання дотримуватися Його закону (Вихід 19:5), і вони прийняли це, відповівши: «Усе, що Господь говорив, зробимо!» (Вихід 19:8). Цей заповіт був призначений для того, щоб відокремити ізраїльтян від усіх інших націй як обраний народ, і був таким же обов'язковим, як і безумовний заповіт, укладений Богом з Авраамом, бо також був заповітом крові. Заповіт із Мойсеєм важливий як в історії Божого викуплення, так і в історії ізраїльського народу, через який Господь обрав благословити світ як Своїм записаним Словом, так і Словом Живим – Ісусом Христом.
Заповіт із Мойсеєм ґрунтувався на даному Богом законі на горі Синай. Вивчаючи різні заповіти в Біблії та їхній взаємозв'язок, важливо розуміти, що цей заповіт кардинально відрізняється від заповіту з Авраамом і більш пізніх заповітів, оскільки він був умовним в тому, що обіцяні Господом благословення були безпосередньо пов'язані з дотриманням закону Мойсея. Ізраїлю були обіцяні благословення за послух і покарання за непослух. Благословення та прокляття, пов'язані з цим умовним заповітом, докладно описані в Повторенні Закону 28. Інші заповіти, які ми знаходимо в Біблії, – це односторонні заповіти обітниць, в яких Бог зобов'язувався виконати обіцяне незалежно від дій об'єктів цих обітниць. Заповіт же з Мойсеєм є двостороннім договором, в якому вказані зобов'язання обох сторін.
Цей заповіт особливо важливий, тому що Господь обіцяє зробити Ізраїль «царством священиків та народом святим» (Вихід 19:6). Їм належало бути Божим світлом у зануреному в темряву навколишньому світі. Його народ мав стати відокремленою та покликаною нацією, щоб усі навколо знали, що вони поклоняються Єгові – Богу, Який виконує Свій заповіт. Це важливо, бо саме в той час Ізраїль отримав закон Мойсея, що мав стати «виховником», який спрямовував їх до майбутнього Христа (Галатам 3:24-25). Закон Мойсея вказував людям на їхню гріховність і потребу в Спасителі, і саме його мав на увазі Ісус, кажучи, що прийшов не скасувати закон, а виконати. Це важливий момент, оскільки деякі люди хибно вважають, що виконання закону спасало людей у старозавітні часи; Біблія ж чітко дає зрозуміти, що спасіння завжди було можливим лише через віру, і обітниця спасіння через віру, яку Бог дав Авраамові у Своєму заповіті з ним, і надалі залишалася в силі (Галатам 3:16-18).
Крім того, система жертвоприношень заповіту з Мойсеєм насправді не очищала від гріхів (Євреям 10:1-4); вона просто провіщала те, що Христос візьме гріхи на Себе – досконалий Первосвященик, Який також був досконалою жертвою (Євреям 9:11-28). Тому сам заповіт із Мойсеєм, з усіма його детальними законами, не міг спасати людей. Справа не в тому, що в законі були якісь недоліки, адже він був досконалим і наданим Святим Богом, проте він не мав сили дати людям нове життя, а вони не могли бездоганно його виконати (Галатам 3:21).
Заповіт із Мойсеєм також називається старим заповітом (2 Коринтянам 3:14; Євреям 8:6, 13); він був замінений новим заповітом у Христі (Луки 22:20; 1 Коринтянам 11:25; 2 Коринтянам 3:6; Євреям 8:8, 13; 9:15; 12:24). Цей новий заповіт у Христі набагато краще старого з Мойсеєм, бо він виконує обітниці з Єремії 31:31-34, як написано в Євреям 8.
English
Що таке заповіт із Мойсеєм?
