Запитання
Що Біблія каже про донорство органів?
Відповідь
Біблія конкретно не торкається питання трансплантації органів. Очевидно, що в біблійні часи ця процедура була невідома. Однак є вірші, що ілюструють загальні принципи, які можна застосувати до цього питання. Один із найвагоміших аргументів на користь донорства органів – любов і співчуття до інших людей, які ця дія демонструє. Вказівка «любити ближнього» була проголошена Ісусом (Матвія 5:43-48), Павлом (Римлянам 13:9) та Яковом (Якова 2:8), але насправді її можна простежити аж до книги Левіти 19:18. Із найперших днів Старого Завіту народ Божий отримав повеління виявляти любов як до Господа, так і до своїх ближніх. Бажання пожертвувати орган із власного тіла може бути вийнятковим прикладом безкорисливої жертви заради іншого.
Найяскравіший приклад цього – жертва Ісуса Христа, коли Він віддав Своє тіло за все людство. Іван влучно підсумував це, написавши наступне: «Улюблені, коли Бог нас так полюбив, то й ми повинні любити одне одного!» (1 Івана 4:11; тут і далі – Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Намагаючись донести це послання безумовної любові до інших, Ісус казав про турботу про голодних, спраглих, бездомних, неодягнених, хворих та ув’язнених (Матвія 25:35-46). Він продовжив роз’яснювати: «Запевняю вас: те, що зробили одному з Моїх найменших братів, ви зробили Мені» (Матвія 25:40). Христос також використав притчу про милосердного самарійця (Луки 10:25-37), аби навчити нас як християн бути добрими та виявляти любов до всіх. Якщо певна практика або процедура не суперечить біблійним принципам, то їх слід вважати прийнятними для вірних християн.
Деякі люди розглядають донорство органів як крайню форму заподіяння каліцтва тілу. Часто такі уривки, як 1 Коринтянам 6:19-20, використовуються для захисту ідеї про те, що не можна вилучати органи з тіла людини. Як управителі Божого творіння ми маємо ставитися до своїх тіл з повагою та утримуватися від усього, що завдає їм шкоди. Проте коли Павло написав ці слова християнам Коринту, він сказав: «…ви не належите самим собі … Адже ви викуплені за ціну. Тому прославляйте Бога у вашому тілі» (1 Коринтянам 6:19-20), вказуючи, що це потрібно було здійснювати, поки людина була живою. У другому посланні апостола церкві в Коринті він нагадав їм: «Адже ми знаємо, що коли наш земний дім тіла буде зруйнований, то маємо будівлю від Бога: дім нерукотворний, вічний, на небесах» (2 Коринтянам 5:1).
Одна з найбільших проблем християн – це уявлення про те, що все тіло має бути присутнім та якимось чином зберегтися для воскресіння. Тому багато християн не бажають жертвувати органи, бо вважають, що для воскресіння потрібне «ціле» тіло. Однак після того, як перша пара згрішила в Едемському саду, Бог сказав Адамові: «У поті свого чола їстимеш свій хліб, доки не повернешся в землю, звідки ти був узятий. Бо ти – порох, і до пороху вернешся» (Буття 3:19). Отже, Господь сказав, що колись наші земні тіла повернуться в землю.
Павло роз’яснив різницю між фізичним тілом у момент смерті (якого можна позбутися різними способами) та духовним тілом воскресіння (1 Коринтянам 15:35-49). Він використав аналогію відмінності між насінням і плодом цього насіння, аби проілюструвати різницю між земним і воскреслим тілом. Потім він продовжив коментувати: «сіється тіло душевне, встає тіло духовне. Якщо є тіло душевне, то є й духовне» (1 Коринтянам 15:44). Якщо ми віримо, що тіла, підняті під час воскресіння, просто будуть «повторним заселенням» наших земних тіл, то в нас хибне уявлення про воскресіння, подане в Біблії. Нам сказано, що земна плоть, «тіло й кров», не успадкує Божого Царства (1 Коринтянам 15:50). Ґрунтуючись на цих фактах, християнам не слід боятися або відмовлятися від донорства органів лише через намагання зберегти фізичне тіло недоторканим для воскресіння.
English
Повернутися на стартову українську сторінку
Що Біблія каже про донорство органів?
