Запитання
Що каже Біблія про подолання пожадливості?
Відповідь
Більшість слів у Біблії, що перекладаються як «пожадливість», «похіть», «хіть», означають «пристрасне бажання». Сильне бажання може бути хорошим або поганим, залежно від об’єкта цього бажання та мотиву, що стоїть за ним. Господь наділив людське серце здатністю до пристрасного бажання, щоб ми прагнули до Нього та Його праведності (Псалом 41:2-3; 72:25). Але поняття «пожадливість» тепер зазвичай асоціюється із пристрасним бажанням чогось, забороненого Богом, і розглядається як синонім сексуального або матеріального бажання.
Текст у Якова 1:14-15 описує природну прогресію нестримної пожадливості: «Кожний випробовується власною пожадливістю, яка затягує і вловлює. Пожадливість дає зачаток і породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть» (тут і далі – Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства).
Згідно з цим уривком, пожадливість дає початок гріху. Спокуса злом ще не є гріхом. Сам Ісус був спокушений (Матвія 4:1). Гріх починається тоді, коли пожадливість «затягує» нас від того орієнтиру, якого мають дотримуватися наші серця. Коли виникає пожадливість, у нас є вибір. Ми можемо відкинути її, як це зробив Ісус, і зосередитися на запропонованому Богом служінні (Матвія 4:10). Або ж ми можемо підживлювати її. Одна людина колись сказала: «Ми не можемо зупинити птахів, що літають над головою, проте нам не треба дозволяти їм вити гнізда у нашому волоссі». Коли спокуса вабить, нам потрібно пам’ятати, що ми не є безпорадними. Ми можемо вирішувати – піддатись або чинити опір.
Причина, з якої ми піддаємося спокусі, полягає у тому, що вона «вловлює». Це слово у грецькій мові означає наживку, як на рибальській вудці. Коли риба бачить хробака, що звивається, це заманює та захоплює її. Проте тільки-но гачок встромиться – її можна «вловлювати». Зіткнувшись зі спокусою, ми маємо негайно відкидати її, як це зробив Йосип, будучи спокушуваний дружиною Потіфара (Буття 39:11-12). Нерішучість відкриває двері до зваблення. У Римлянам 13:14 таке вагання названо «догоджанням тілу». Подібно до необережної риби, ми «проковтуємо» спокусливу думку, вважаючи, що вона буде тішити і задовольняти нас. Ми насолоджуємося фантазією, уявляємо гріховні сцени та плекаємо думку, що Бог не дав усього, що нам потрібно для щастя (Буття 3:2-4). Це – нерозумно. У 2 Тимофію 2:22 написано: «Уникай молодечих пожадань…». «Уникати» означає негайно втікати. Йосип не затримувався, щоб зважити можливі варіанти. Він розпізнав сексуальну спокусу та втік. Вагаючись, ми догоджаємо тілу і даємо йому можливість обирати зло. Часто ми можемо бути приголомшені його силою. Самсон був надзвичайно сильний фізично, але його власна пожадливість виявилася сильнішою (Суддів 16:1).
Наступним етапом низхідної прогресії спокуси згідно з текстом в Якова 1 є те, що пожадливість «дає зачаток». Вона діє, як насіння. Якщо ми дозволимо йому прорости, воно перетвориться на щось більше, потужніше, складніше для викорінення. Спокуса стає гріхом, коли їй дають можливість рости. Ісус сказав, що пожадливість – це гріх, навіть якщо ми не робимо фізичних вчинків (Матвія 5:27-28). Наші серця – це територія Бога, і дозволяючи там зростати злу, ми оскверняємо Його храм (1 Коринтянам 3:16; 6:19).
Невірні бажання можуть виникнути у кожної людини. Десята заповідь забороняє бажати те, що нам не належить (Повторення Закону 5:21; Римлянам 13:9). Людське серце постійно прагне собі догодити, і коли воно виявляє щось (або когось), що, на його думку, задовольнить це прагнення, – зароджується пожадливість.
Лише присвятивши свої серця прославленню Бога, ми зможемо подолати нав’язливі бажання та пожадливість. Коли ми цілковито віддаємо себе Господу, то знаходимо задоволення своїх потреб у стосунках із Ним. Ми «підпорядковуємо кожний задум на послух Христові» (2 Коринтянам 10:5). Нам слід дозволити Святому Духу утримувати наші думки там, де Він бажає, щоб вони були. Щоденна молитва словами із Псалма 18:15 може бути надзвичайно корисною: «…і слова моїх уст, і роздуми мого серця завжди будуть перед Тобою і Тобі до вподоби, Господи, – мій помічник і мій викупитель!». Якщо ми бажатимемо догодити Богові більше, ніж собі, то зможемо подолати пожадливість.
English
Що каже Біблія про подолання пожадливості?
