Запитання
Якими повноваженнями має володіти пастор у церкві?
Відповідь
Церква названа «стадом Божим» (1 Петра 5:2), «спадком Божим» (1 Петра 5:3) і «Церквою Божою» (Дії 20:28). Ісус – «Голова Церкви» (Ефесянам 5:23) та «Архипастир» (1 Петра 5:4). Церква належить Йому, а Він володарює нею (Матвія 16:18). Це стосується і місцевих церков, і всесвітнього Тіла Христового.
Божий план створення Його церкви включає використання інституту пасторів. Пастор – перш за все старійшина, і разом з іншими він несе відповідальність за наступне:
1. Доглядати за церквою (1 Тимофію 3:1). Головне значення слова «єпископ» – «доглядач». На пасторі та інших старійшинах лежить загальний контроль за служінням і діяльністю церкви. Це включає і розпорядження церковними фінансами (Дії 11:30).
2. Керувати церквою (1 Тимофію 5:17). Слово, перекладене як «пильнувати», буквально означає «бути попереду». Суть полягає в керівництві або увазі, з наголосом на пильності. Це включає в себе відповідальність за дотримання церковної дисципліни та направлення тих, хто оступається (Матвія 18:15-17; 1 Коринтянам 5:11-13).
3. Живити церкву (1 Петра 5:2-3). Слово «пастор» буквально означає «пастух». Пастор зобов'язаний «пасти стадо» – або живити – Божим Словом і вести правильним шляхом.
4. Охороняти вчення церкви (Титу 1:9). Вчення апостолів було доручене «вірним людям», які мали навчати інших (2 Тимофію 2:2). Збереження цілісності євангельської звістки є найважливішим покликанням пастора.
Деякі пастори сприймають звання «доглядача» як вказівку бути задіяними абсолютно у всьому. Незалежно від того, чи стосується це роботи аудіосистеми, вибору пісні для богослужіння, підбору кольору фіранок для дитячої кімнати, – вони вважають своїм обов'язком брати участь у кожному рішенні. Крім того, що це виснажує пастора, який має бути присутнім на засіданні кожного комітету, це також заважає іншим використовувати в церкві свої дари. Пастор може бути доглядачем, водночас делегуючи частину обов'язків іншим. Крім того, біблійна модель спільного управління старійшинами разом з дияконами, призначеними бути їм помічниками, не допускає, щоб життя та діяльність церкви контролювалась однією людиною.
Вказівка «керувати» церквою також іноді доводиться до крайності. Офіційний обов'язок пастора полягає в керівництві церквою разом зі старійшинами, і його увага має насамперед зосереджуватися на таких духовних питаннях, як освіта віруючих та оснащення святих на виконання служіння (Ефесянам 4:12). Проте ми нерідко чуємо про пасторів, які видаються радше диктаторами, ніж пастухами, вимагаючи від своїх підлеглих просити дозволу, перш ніж приймати будь-яке рішення. На нашу думку, такі люди є просто одержимими владою та непридатні для керівництва Божою Церквою (див. 3 Івана 9-10).
Текст у 1 Петра 5:3 містить прекрасний опис збалансованого пастирського служіння: «Не пануйте над спадком Божим, але будьте для стада за взір». Влада пастора – це не панування над церквою; навпаки, він має бути прикладом правдивості, любові та благочестя для Божого стада (див. також 1 Тимофію 4:12). Пастор – «Божий доморядник» (Титу 1:7), і він відповідає перед Ним за своє керівництво церквою.
English
Якими повноваженнями має володіти пастор у церкві?
