Ким були садукеї та фарисеї?
В Євангеліях часто згадуються садукеї та фарисеї, тому що Ісус перебував у постійному протистоянні з ними. Садукеї та фарисеї складали правлячу верству Ізраїлю. Між цими двома групами існувало багато схожих моментів, але й існували важливі відмінності.
Садукеї: У часи Христа та новозавітної доби садукеї належали до категорії аристократів. Вони прагнули до багатства та займали впливові позиції в суспільстві, в тому числі серед первосвящеників, також вони мали більшість із 70 місць тогочасного парламенту, який називався Синедріоном. Вони намагалися зберегти мир, виконуючи рішення Риму (Ізраїль у той час перебував під контролем римлян), і, здавалося, більше переймалися політикою, ніж релігією. Оскільки вони не конфліктували з Римом і належали до заможної верхівки, то їх мало цікавили прості люди, як і ті не надто шанували їх. Великою прихильністю народу користувалися представники партії фарисеїв. Хоча садукеї займали більшість місць у Синедріоні, історія показує, що в більшості випадків їм доводилося приймати ідеї фарисейської меншини, тому що ті були популярнішими серед народу.
У релігійному аспекті садукеї були більш консервативними в єдиному основному доктринальному напрямку. Фарисеї прирівнювали усні перекази до письмового Божого Слова, в той час як садукеї вважали, що лише письмове Слово походило від Бога. Садукеї зберегли авторитет Святого Письма, особливо книг Мойсея (від Буття до Повторення Закону). Хоча їх можна похвалити за це, вони, безумовно, не були досконалими у своїх доктринальних поглядах. Нижче наведено короткий перелік їхніх переконань, що суперечили Писанню:
- Вони були дуже самодостатніми, аж до заперечення участі Бога в повсякденному житті.< /li>
- Вони заперечували воскресіння мертвих (Матвія 22:23; Марка 12:18–27; Дії 23:8).< /li>
- Вони не вірили в загробне життя, вважаючи, що душі вмирали під час смерті, таким чином заперечуючи існування будь-якого покарання чи нагороди після життя земного.< /li>
- Вони заперечували існування духовного світу, тобто ангелів і демонів (Дії 23:8).< /li>
Оскільки садукеї більше переймалися політикою, то Ісус їх мало цікавив, поки вони не злякалися, що Він може привернути небажану увагу римлян. Саме тоді садукеї та фарисеї об’єдналися, змовившись з метою знищення Христа (Івана 11:48–50; Марка 14:53; 15:1). Інші згадки про садукеїв ми знаходимо в Дії 4:1 і 5:17. Також, на думку історика Йосипа Флавія, садукеї брали участь у вбивстві Якова (Дії 12:1–2).
Оскільки ця партія існувала за рахунок своїх політичних і священицьких зв’язків, то після зруйнування римлянами Єрусалиму та храму в 70 р. н.е. садукеї також зникли.
Фарисеї: На відміну від садукеїв фарисеї переважно належали до середнього класу підприємців і, таким чином, більше спілкувалися зі звичайними людьми. Прості люди значно більше поважали фарисеїв, аніж садукеїв. Хоча фарисеї були у меншості у Синедріоні та мали меншу кількість священицьких місць, вони мали значний вплив на рішення цього органу.
Щодо релігії, то вони вважали письмове Слово натхненним Богом. Під час земного служіння Христа воно було тим, що зараз називається Старим Завітом. Але вони також надали рівні права усним переказам і відстоювали цю позицію, наполягаючи на походженні переказів від Мойсея. Через деякий час ці перекази додавалися до Божого Слова, що було заборонено Богом (Повторення Закону 4:2), але фарисеї продовжували ретельно дотримуватися цих переказів нарівні зі Старим Завітом. Євангеліє рясніє прикладами того, що фарисеї ставилися до цих переказів із не меншою повагою, ніж до Слова Божого (Матвія 9:14; 15:1–9; 23:5; 23:16, 23; Марка 7:1–23; Луки 11:42). Тим не менше, вони залишалися вірними Божому Слову щодо деяких інших важливих учень. На відміну від садукеїв, вони вірили в наступне:
- Бог контролює всі речі, але рішення, прийняті людиною, впливають на її життя.< /li>
- Вони вірили у воскресіння мертвих (Дії 23:6).< /li>
- Вони вірили в загробне життя з відповідною винагородою та покаранням на індивідуальній основі.< /li>
- Вони вірили в існування ангелів і демонів (Дії 23:8).
Незважаючи на те, що фарисеї були суперниками садукеїв, вони змогли забути про свої незгоди в одному випадку – суді над Христом. Саме в цей момент садукеї та фарисеї об’єдналися (Марка 14:53; 15:1; Івана 11:48–50).
Якщо садукеї зникли після зруйнування Єрусалиму, то фарисеї, які були більш зосередженими на релігії, продовжили існувати. Насправді, фарисеї не підтримували повстання, яке призвело до зруйнування Єрусалиму в 70 р. н.е., та стали першими, хто уклав мир із римлянами після цього. Фарисеї також були відповідальними за укладення Мішни, важливого документа, що описує подальше існування юдаїзму після зруйнування храму.
Ісус багато в чому докоряв і фарисеїв, і садукеїв. Можливо, найкращий урок, який ми можемо отримати від них, полягає в тому, щоб не бути схожими на них. На відміну від садукеїв, ми маємо вірити всьому, чому навчає Біблія, включаючи чудеса та загробне життя. На відміну від фарисеїв, нам не слід надавати переказам рівні права з Біблією, і ми не маємо допустити, щоб наші взаємини з Богом були зведені до законницького переліку правил і ритуалів.
English
Ким були садукеї та фарисеї?
