Запитання
Чи є сила в позитивному сповіданні?
Відповідь
Позитивне сповідання – це практика вимовляння бажаного вголос, надіючись, що Бог зробить це реальністю. Вона популярна серед послідовників учення євангелія процвітання, які стверджують, що слова мають духовну силу і що коли ми вимовляємо вголос належні слова з належною вірою, то зможемо отримати багатство й здоров’я, зв’язати сатану та домогтися всього бажаного. Позитивне сповідання – це виголошення слів, в які ми віримо або хочемо вірити, і таким чином, вони стають реальністю. Воно протилежне негативному сповіданню, що полягає у визнанні знегод, бідності та хвороб, що (ймовірно) передбачає їхнє прийняття, а також відмову від легкості буття, багатства і здоров’я, приготованих для нас Богом.
У цій філософії є декілька проблем. Найнебезпечнішою є віра в те, що слова мають певну духовну магічну силу, яку ми можемо використовувати, щоб отримати бажане. Ця практика запозичена не з біблійних істин, а з концепції нью-ейдж, званої «законом тяжіння». Вона полягає у твердженні, що «подібне притягує подібне» – позитивний вислів або думка викликає позитивну реакцію. Усе сповнене Божої присутності та сили – проте не «Бога» як всюдисущого Творця, а «бога» в індуїстському/пантеїстичному сенсі. Кінцевим результатом є ідея, що наші слова здатні змусити Бога дати нам бажане, що є абсолютною єрессю. Крім того, результати, приписувані позитивному сповіданню, залежать від віри людини. Це призводить до давнього переконання, що хвороба й бідність є різновидами покарання за гріх (у даному разі за невіру). Текст в Івана 9:1-3 і вся книга Йова спростовують це.
Друга проблема полягає в тому, що послідовники євангелія процвітання невірно тлумачать Божі обітниці. Саме по собі «сповідання» – це визнання Його правоти, а «позитивне сповідання» – це вимога згідно з людськими бажаннями. Люди, які практикують позитивне сповідання, кажуть, що вони просто повторюють Божі обітниці, подані в Біблії. Проте вони не розрізняють універсальні обітниці, які Господь дав усім Своїм послідовникам (наприклад, у Филип’янам 4:19), і приватні обітниці, дані певним людям у певний час і з певною метою (наприклад, в Єремії 29:11). Вони також невірно тлумачать обітниці, відмовляючись визнавати, що Його план щодо нашого життя може не збігатися з нашими планами (Ісаї 55:9). Безтурботне, ідеальне життя – це цілковита протилежність тому, як описував життя віруючих Ісус і як жили Його послідовники. Христос не обіцяв процвітання – Він обіцяв труднощі (Матвія 8:20). Він не обіцяв того, що всі наші бажання будуть виконані, а обіцяв, що в нас буде все необхідне (Филип’янам 4:19). Він не обіцяв мир у сім’ях, а попереджав, що вони зіткнуться з проблемами, бо одні вирішать слідувати за Ним, а інші – ні (Матвія 10:34-36). І Він не обіцяв здоров’я – Він обіцяв виконати Свій план щодо нас і подарувати благодать у випробуваннях (2 Коринтянам 12:7-10).
Ще одна проблема з позитивним сповіданням полягає в тому, що, хоча вважається, що воно стосується подій майбутнього, часто воно є звичайною неправдою. Звісно, словесне визнання своєї віри в Бога та викуплення через жертву Ісуса – це добре. Проте слова: «Я завжди корюся Господу» або «Я багатий» є обманом і, можливо, не відповідають волі Самого Бога, якій ми маємо слідувати. Особливо непокоять «сповідання» від імені інших людей. Господь надав кожному з нас свободу служити Йому або ж повстати проти Нього; стверджувати інше – безглуздо.
Зрештою Біблія максимально ясно каже про те, що «негативне сповідання» не скасовує Божих благословень. Псалми сповнені благань про визволення, а вірші у Псалмі 55:2 і 1 Петра 5:7 закликають нас наслідувати цей приклад. Навіть Ісус звертався до небесного Отця із тверезою оцінкою ситуації та проханням про допомогу (Матвія 26:39). Біблійний Бог – це не космічний Санта-Клаус (Якова 4:1-3). Він – люблячий Отець, Який бажає брати участь у житті Своїх дітей – і в радості, і в труднощах. Коли ми впокорюємо себе та благаємо про допомогу, то Він дає нам або звільнення від обставин, або ж силу подолати їх.
Чи має позитивне сповідання бодай якусь цінність? Так, у певному сенсі. Людина, впевнена в тому, що впорається з якоюсь проблемою, зазвичай більш спокійна та креативна. Згідно з дослідженнями, оптимістичний настрій також покращує здоров’я. Крім того, постійне озвучування цілей утримує їх на передньому плані – ті, хто невпинно думає про те, щоб розбагатіти, діятимуть відповідно.
Але небезпеки позитивного сповідання значно перевищують переваги. Всі перелічені нами плюси є психологічними та частково фізіологічними, а не духовними. Єдина духовна перевага, яку можна отримати, – це те, що люди, які очікують від Бога дій, з більшою імовірністю побачать Його руку в різних ситуаціях. Але слова – це не магія. Наша роль у стосунках із нашим Небесним Отцем полягає не в тому, щоб вимагати, а в тому, аби просити про допомогу та довіряти, а також усвідомлювати, що наші благословення залежать не від сили нашої віри, а від Його сили та від Його плану.
English
Повернутися на стартову українську сторінку
Чи є сила в позитивному сповіданні?
