Запитання
Що перешкоджає ефективній молитві?
Відповідь
Найочевиднішою перешкодою для ефективної молитви є присутність невисповіданих гріхів у серці того, хто молиться. Оскільки наш Бог святий, між Ним і нами виникає бар’єр, коли ми приходимо до Нього із невисповіданими гріхами. «Це ваші гріхи роблять розділення між вами і Богом, і через ваші гріхи Він відвернув від вас Своє обличчя, щоб не змилосердитися» (Ісаї 59:2, тут і далі сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Давид підтверджує це, з особистого досвіду знаючи, що Бог віддаляється від того, хто намагається приховати свій гріх: «Якби я бачив неправду у своєму серці, – хай Господь мене не почує» (Псалом 65:18).
Біблія згадує деякі сфери гріха, що перешкоджають ефективній молитві. По-перше, коли ми живемо за тілом, а не за Духом, наше бажання молитися та наша здатність ефективно спілкуватися з Богом порушені. Хоча ми здобуваємо нове єство, коли народжуємося заново, воно продовжує перебувати в старій плоті, а ця стара «оболонка» зіпсована та грішна. Плоть може знову здобути контроль над нашими діями, думками та намірами, якщо ми не будемо невпинно «умертвляти тілесні вчинки» (Римлянам 8:13) та керуватися Духом у взаєминах із Богом. Лише тоді наша молитва буде ефективною.
Життя за тілом проявляється й у себелюбстві – ще одній перешкоді для ефективної молитви. Коли наші молитви мотивовані егоїзмом, коли ми просимо Бога про те, що потрібно нам, а не Йому, це перешкоджає нашій молитві. «І це та відвага, яку маємо до Нього, що коли чогось попросимо згідно з Його волею, Він вислуховує нас!» (1 Івана 5:14). Просити згідно з Божою волею – значить просити в покорі, незалежно від того, чи знаємо ми Його волю, чи ні. Як і в усіх інших моментах, Ісус має бути нашим прикладом у молитві. Він завжди молився згідно з волею Його Отця: «Не Моя хай буде воля, але Твоя!» (Луки 22:42). Егоїстичні молитви завжди націлені на задоволення наших власних бажань, і нам не слід очікувати Божої відповіді на такі молитви. «Просите й не одержуєте, бо не на добро просите, а щоб розтратити на ваші пристрасті» (Якова 4:3).
Життя за егоїстичними, плотськими бажаннями також призводить до жорстокого ставлення до інших людей. Якщо нам байдужі потреби оточуючих, то не слід очікувати, що Бог буде небайдужий до наших потреб. Коли ми приходимо до Бога в молитві, нас має, у першу чергу, хвилювати Його воля. Далі, нас мають турбувати потреби інших, виходячи з того, що істинний віруючий вважає інших кращими за себе та турбується про їхні інтереси більше, ніж про свої власні (Филип’янам 2:3–4).
Серйозною перешкодою ефективної молитви є дух непрощення. Коли ми відмовляємось вибачати іншим, корінь гіркоти проростає у наших серцях і заглушає наші молитви. Як ми можемо очікувати, що Бог обдарує нас – грішників, які не заслуговують прощення – Своїм благословенням, якщо ми плекаємо ненависть і озлобленість до інших? Цей принцип прекрасно проілюстрований у притчі, записаній в Євангелії від Матвія 18:23–35. Бог пробачив нам борг, який не піддається вимірюванню (наш гріх), тому Він очікує, що і ми будемо прощати іншим. Відмова від цього перешкоджатиме нашим молитвам.
Ще однією перешкодою для ефективної молитви є зневіра та сумнів. Це не означає (як дехто вважає) – якщо ми приходимо до Бога абсолютно переконані в Його відповіді на наше прохання, то Він обов’язково їх виконає. Молитися без сумнівів – означає молитися з повною вірою та розумінням Божого характеру, природи та помислів. «Без віри неможливо догодити Богові. Тим, які приходять до Бога, треба вірити, що Він є і що винагороджує тих, які Його шукають» (Євреям 11:6). Коли ми приходимо до Бога в молитві, сумніваючись у Його характері, цілях та обітницях, то надзвичайно ображаємо Його. Ми повинні бути впевнені в Його здатності задовольнити будь-яке прохання, що відповідає Його волі та цілям для нашого життя. Ми маємо молитися з розумінням, що, якими би не були Його цілі, вони є найкращими для нас. «Та нехай просить з вірою, без жодного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, котру підіймають та женуть вітри. Така людина хай не думає, що отримає щось від Господа» (Якова 1:6–7).
Зрештою, особисті конфлікти також є певною перешкодою для молитви. Апостол Петро конкретно згадує це як перешкоду для молитов чоловіка, який виявляє зневажливе ставлення до своєї дружини. «Так само чоловіки: живіть зі своїми дружинами в порозумінні, поводячись, немов з тендітною вазою, сповненою жіночості, виявляючи їм шану як співспадкоємцям благодаті життя, щоб не було перепон для ваших молитов» (1 Петра 3:7). Коли існує серйозний конфлікт у родині та глава дому не виявляє стосунків, згаданих Петром, молитовне спілкування чоловіка з Богом порушене. Так само і дружини мають слідувати біблійним принципам покори керівництву своїх чоловіків, аби їхні власні молитви не були порушені (Ефесянам 5:22–24).
На щастя, всі ці перешкоди можна з легкістю усунути, прийшовши до Бога у молитві розкаяння. У 1 Івана 1:9 апостол запевняє нас: «Якщо ж визнаємо свої гріхи, то Він, вірний і праведний, щоби простити нам гріхи й очистити нас від усякої неправедності». Тільки-но ми це зробимо, то будемо насолоджуватися чистим і відкритим каналом спілкування з Богом, і Він не тільки вислухає і дасть відповідь на наші молитви, але й наше серце буде наповнене глибоким почуттям радості. English
Що перешкоджає ефективній молитві?
