Запитання
Чи відповідає Біблії доктрина про збереження?
Відповідь
Доктрина про збереження Святого Письма означає, що Господь зберіг Своє Слово незмінним стосовно його первинного змісту. Це означає, що ми можемо довіряти Біблії, бо Бог у Своїй найвищій владі наглядав за процесом її передачі протягом століть.
Нам також слід знати, що ми не володіємо оригінальними рукописами. Що ми маємо – це тисячі скопійованих манускриптів. Ці рукописи містять відмінності, але вони мізерно малі й незначні, і жодною мірою не торкаються основних учень або змісту Божого Слова. Відмінності в основному полягають у незначних змінах написання. Звичайно, зміни в написанні не впливають на точність Письма і не означають, що Бог не зберіг Своє Слово. У тих випадках, коли один рукопис істотно відрізняється від іншого, ми можемо визначити, яким було первинне формулювання за допомогою ретельного вивчення й порівняння всіх рукописів.
Стародавні писарі, чиїм обов’язком було робити точні копії Письма, були надзвичайно скрупульозними. Одним із прикладів їхньої точності є практика підрахунку всіх літер у певній книзі й позначення літери, що міститься посередині книги. Потім вони підраховували всі літери у створеній ними копії та знаходили середню, аби переконатися, що вона відповідає оригіналу. Вони використовували такі трудомісткі й копіткі методи, щоб забезпечити максимальну точність.
Крім того, Біблія свідчить про існування Божого плану щодо збереження власного Слова. В Євангелії від Матвія 5:18 Ісус сказав: «Запевняю вас: доки будуть існувати небо й земля, жодна йота, жодна риска із Закону не зникне, – усе збудеться» (тут і далі – переклад Українського Біблійного Товариства). Ісус не міг би таке пообіцяти, якби не був упевнений, що Бог збереже Своє Слово. Ісус також сказав: «Небо і земля проминуть, а Мої слова не проминуть» (Матвія 24:35; Марка 13:31; Луки 21:33). Святе Письмо мало зберегтися й здійснити те, що було заплановано Богом.
Пророк Ісая, керований силою Святого Духа, проголосив, що Слово Боже залишатиметься вічно. «Засохла трава, і цвіт відпав, а слово вашого Бога залишається навіки!» (Ісаї 40:7-8). Це підтверджено в Новому Завіті, коли Петро підтвердив слова Ісаї: «…слово Господнє існує вічно. А це те слово, яке сповіщене вам у Євангелії» (1 Петра 1:24-25). Ні Ісая, ні Петро не могли робити таких тверджень без розуміння того, що Бог зберігає Своє Письмо.
Коли Біблія говорить, що Боже Слово залишиться назавжди, це не може означати, що воно сховане в якихось небесних сховищах. Святе Письмо було дане спеціально для людства, і воно не змогло би виконати своєї місії, якби не було доступним для нас. «А все, що раніше було написане, написане для нашого навчання, щоби через терпіння і втіху з Писання ми мали надію» (Римлянам 15:4). Крім того, людина не може отримати спасіння без євангельської звістки, записаної в Божому Слові (1 Коринтянам 15:3-4). Тому, щоб Євангеліє було проголошене «аж до краю землі» (Дії 13:47), Слово має бути захищеним. Якби Біблія не була збережена надприродним чином, то не існувало б жодного іншого способу для забезпечення цілісності її звістки.
English
Чи відповідає Біблії доктрина про збереження?
