Запитання
Що говорить Біблія про «євангеліє процвітання»?
Відповідь
Згідно з «євангелієм процвітання», також відомим як «Слово віри», віруючий може використовувати Бога у своїх цілях, у той час, як істина біблійного християнства протилежна – Бог використовує віруючого. «Слово віри» чи теологія процвітання розглядає Святого Духа як силу, що спрямовується на здійснення бажань віруючого. Біблія навчає, що Святий Дух є Особою, яка допомагає віруючому виконувати Божу волю. Рух євангелія процвітання схожий з деякими деструктивними сектами сріблолюбства, які заполоняли Ранню Церкву. Павло та інші апостоли не приймали і не мирилися з псевдовчителями, що пропагували цю єресь. Вони вважали їх небезпечними та закликали християн їх уникати.
Павло застерігав Тимофія щодо таких людей у 1 Тимофію 6:5, 9–11. Ці люди зі «збоченим розумом» були переконані, що богобоязливість була засобом збагачення, але їх прагнення до багатства вело їх до «знищення і загибелі» (вірш 9). Погоня за багатством є небезпечним шляхом для християн, щодо якого Бог попереджає нас: «Адже коренем усього зла є грошолюбство, віддавшись якому, деякі ухилилися від віри й самі наштовхнулися на великі страждання» (в. 10). Якби багатство було виправданою метою благочестивого життя, то Ісус би прагнув його. Але Він цього не робив, вважаючи замість цього за краще не мати місця, де прихилити голову (Матвія 8:20), та навчаючи Своїх учнів наслідувати Його приклад. Також необхідно пам’ятати, що єдиним учнем, якого турбувало багатство, був Юда.
Павло говорив, що жадібність є ідолопоклонством (Ефесянам 5:5) і закликав жителів Ефесу уникати будь-кого, хто говорив про безсмертя або жадібність (Ефесянам 5:6–7). Учення про процвітання забороняє Богу діяти самостійно, що означає, що Бог не є Володарем усього, оскільки Він не може діяти, поки ми не дозволимо Йому. Віра, згідно з доктринами «Слова віри», не є смиренною довірою Господу, а формулою, за допомогою якої ми маніпулюємо духовними законами, що, за переконанням учителів теорії процвітання, управляють всесвітом. Як передбачає назва «Слово віри», цей рух навчає, що у вірі головне те, що ми говоримо, а не те, кому ми віримо чи яких істин дотримуємось і зберігаємо у своїх серцях.
Улюбленим терміном руху «Слово віри» є «позитивна віра». Це стосується вчення, що самі слова мають творчу силу. Те, що ви говорите, на їхню думку, визначає все, що з вами відбувається. Ваша віра, а особливо блага, які ви вимагаєте від Бога, – все це слід висловлювати в позитивному ключі та без коливань. Потім від Бога вимагається відповідь (хоча, як людина може вимагати щось від Бога?!). Таким чином, здатність Бога благословити нас залежить від нашої віри. Послання Якова 4:13–14 спростовує це вчення: «Тепер слухайте ви, які кажете: Сьогодні або завтра підемо до цього міста й перебудемо там один рік, і будемо торгувати та заробляти! Ви, котрі не знаєте, що завтра станеться, яке ваше життя? Адже це пара, що на мить з’являється, а потім зникає». Ми не тільки не здатні викликати існування речей у майбутньому, але навіть не знаємо, що нам принесе завтрашній день і чи будемо ми живі.
Замість того, щоб робити наголос на важливості багатства, Біблія застерігає від гонитви за ним. Віруючі, особливо лідери церкви (1 Тимофію 3:3), мають бути вільними від любові до грошей (Євреям 13:5). Любов до грошей веде до всіх видів зла (1 Тимофію 6:10). Ісус застерігав: «Глядіть і стережіться всякої зажерливості, бо не від надміру багатства залежить життя людини!» (Луки 12:15). Ісус сказав слова, що кардинально протилежні наголосу «Слова віри» на накопиченні грошей та власності в житті: «Не збирайте собі скарбів на землі, де міль та іржа нищать, і де злодії підкопують і крадуть» (Матвія 6:19). Непримиренні протиріччя між ученням про процвітання та Євангелієм нашого Господа Ісуса Христа найкраще підсумовані словами Ісуса в Євангелії від Матвія 6:24: «Не можете служити Богові й мамоні».
English
Що говорить Біблія про «євангеліє процвітання»?
